Електрометалургійна і феросплавна галузі збадьорилися в очікуванні економічно обѓрунтованої ціни на електроенергію — 1 жовтня було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України № 912 «Окремі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств». Це було зроблено в рамках виконання доручення Президента України Віктора Януковича, який 11 вересня під час всеукраїнської наради з підтримки реального сектора економіки в Дніпропетровську доручив уряду до 1 жовтня вирішити проблеми електрометалургійних і феросплавних заводів.
У четвер 4 жовтня перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський оголосив про приведення цін на електроенергію для електрометалургійних підприємств до економічно обгрунтованого рівня. «Ми надали експортну ціну, тобто ми прибрали лише вартість так званого дотаційного сертифікату для того, щоб ці підприємства могли працювати. Крім того, ми висунули жорсткі умови для цих підприємств, які протягом 6 місяців мають зробити істотні інвестиції і не будуть потребувати більше державної підтримки. В результаті це повинно привести до збільшення валютної виручки, поліпшення торговельного балансу України і до збереження робочих місць», — зауважив В. Хорошковський.
Феросплавники й уряд уклали взаємовигідну угоду. Практично про це саме у вересні говорив екс-мер Запоріжжя Євген Карташов. «Звичайно, було б краще, якби всі проблемні питання стосовно Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) було знято раніше, не варто було доводити проблему до якихось пікових ситуацій», — відзначив Карташов, відгукуючись на заяву голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Пеклушенка про стабілізацію ситуації на Запорізькому заводі феросплавів. «Повернення ПДВ, вирішення питання щодо підстанції «Феросплавна-2» і зниження вартості електроенергії до 6 центів — такі пропозиції облдержадміністрації стосовно феросплавного заводу, — розповів Пеклушенко. — Ми твердо стоїмо на позиції: 6 центів для феросплавного виробництва. Якщо буде необхідно, я готовий підняти це питання перед Президентом України». І підняв! Кабміну було адресовано вищезазначене доручення глави держави. Вірогідність того, що проблему феросплавників буде вирішено, зросла.
Чому найбільшу активність проявляли представники Запоріжжя? На Запорізькому заводі феросплавів найгірше відобразилися метаморфози з підвищенням вартості електроенергії. Нагадаємо, що 2011 року підприємство скоротило обсяг виробництва феросплавів на 29,25% проти 2010 року до 210,2 тисячі тонн. У січні-серпні цього року завод зміг збільшити випуск продукції на 1,6%, в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, — до 141,2 тисячі тонн. До рівня виробництва 2010 року, як бачимо, ще дуже далеко.
Незважаючи на проблеми, на ЗЗФ відбувалися серйозні капіталовкладення. Починаючи з 2008-го (відзначимо — кризового року), сумарні інвестиції на підприємстві складають більше 8 млн дол. щороку, з яких близько 1 млн дол. вкладається безпосередньо в проекти розвитку. Впродовж багатьох років і зараз в умовах зростання вартості енергоресурсів і електроенергії на підприємстві впроваджуються заходи, спрямовані на зниження витрат на споживані енергоресурси. Так, починаючи з 2001 року, ЗЗФ поступово реалізує технологію відбору тепла рідких шлаків та відхідних газів. Завод опалювався і забезпечувався гарячою водою переважно саме за рахунок цих проектів.
Не поступається запорізьким колегам і флагман вітчизняної феросплавної галузі — Нікопольський завод феросплавів (НЗФ). На заводі впроваджується комплексна програма енергозбереження. Її пріоритетний напрямок, як зараз, так і в майбутньому, — скорочення витрат на енергоносії і, в першу чергу, на електроенергію. Триватиме робота з впровадження енергозберігаючих технологій, модернізації устаткування, скорочення частки силової електроенергії в загальному споживанні заводу. У технологічне переозброєння на НЗФ, починаючи з 2000 року, інвестовано більше 200 мільйонів гривень.
Серйозну роботу в цьому ж напрямку виконав і Стахановський завод феросплавів (СЗФ). За рахунок Програми енергозбереження, що впроваджується на підприємстві, 2011 року було отримано економію паливно-енергетичних ресурсів на суму 18,1 мільйона гривень (без ПДВ), а в першому півріччі 2012 року вже заощаджено умовного палива на суму 13,3 мільйона гривень (без ПДВ).
Складно було не оцінити прагнення феросплавників розвиватися навіть у несприятливих умовах, причиною яких значною мірою були високі тарифи на електроенергію. І керівники держави забезпечили підприємствам підтримку щодо питання ціни на електроенергію. Як наслідок, голова правління ЗЗФ Павло Кравченко не забарився ухвалити рішення про початок на підприємстві підготовчих робіт, необхідних для відновлення виробництва в цехах, які було зупинено внаслідок переведення заводу з 1-го класу споживання електроенергії на 2-й. «Ми віримо Президенту: у нас майже в кожному цеху є його доручення про те, що до 1 жовтня питання стосовно підприємства має бути вирішено — документ, в якому чітко вказано, що тариф для промпідприємств, які споживають 60 мільйонів кВт/год в місяць і які мають в собівартості продукції енергоскладову розміром у 30%, має бути встановлено на рівні оптової ціни енергоринку (без урахування дотацій для компенсації втрат, пов’язаних з постачанням електроенергії за регульованим тарифом)».
Підтримувати національного виробника украй необхідно. Так вважає заступник голови парламентської фракції Партії регіонів, радник Президента України, президент УСПП Анатолій Кінах. За його словами, в умовах загострення конкуренції і відкритості внутрішніх ринків Україна має підняти ефективність промислової політики і методами держпідтримки сприяти розвитку внутрішнього виробництва. Прес-служба УСПП наводить також слова Кінаха про те, що вітчизняний бізнес стурбований зростанням негативного сальдо зовнішньої торгівлі України, яке вже наближається до 10 млрд дол., тоді як за цілий 2011 рік воно складало тільки 14 млрд дол.
«Це загрозлива ситуація для внутрішнього ринку нашої держави, — пояснює народний депутат. — 2011 року частка імпорту феросплавів досягла 52%, хоча за рахунок потужностей вітчизняних заводів можна цілковито забезпечити потреби не тільки України, але й інших держав світу. Ми не можемо дозволити, щоб Україна втратила вітчизняні й міжнародні ринки збуту алюмінієвої і феросплавної продукції, а люди — робочі місця. Виробництва і заводи треба зберегти».
