Ще на борту літака «Київ – Афіни» подорожуючі мали змогу ознайомитися у журналі «Панорама» з інформацією про Шевченкове свято. А в аеропорту грецькі журналісти зі столичного телебачення зустрічали українців, які щойно прибули, двома запитаннями: «Яка ситуація в Криму і як це впливає на материкову Україну?» та «Як у складний час збираються святкувати 200-літній ювілей свого національного Пророка»? Найбільше здивувало додаткове запитання – «А чи правда, що «пророцтва» Шевченка з його віршів сьогодні збуваються?»
Одразу виникло запитання на запитання: «А ви читали поезію Шевченка?» (запитувати чорношкірого журналіста, чи має він українське походження, не випадало…) Тоді журналіст додав: ми, мовляв, маємо перекладений на грецьку мову ваш «Кобзар». Для нас це Енциклопедія про Україну. Шкода, що українці не знають наших сучасних геніїв слова, крім давніх, – Гомера, Платона, Аристотеля.
У грецькій пресі є чимало згадок про нашого генія-ювіляра. Для прикладу в газеті «Skai Patras», у рубриці «Культура» прокоментовано «Твори Шевченка розглядаються як основа української літератури і багато в чому й сучасної української мови». А в газеті ΚΑΘΗΜΕΡΙΝΗ опублікована стаття «Зустріч з національним поетом» (Γνωριμία με τον εθνικό ποιητή της Ουκρανίας Ταράς Σεβτσένκο), де висвітлюються біографічні дані з життя і творчості Т.Г. Шевченка…
У столиці Грецької Республіки українська громада організувала три суботні школи: «Трембіта», «Українсько-грецька думка» та «Берегиня». Також працює кілька громадських організацій, які в свій спосіб намагаються згуртувати і об’єднати розпорошених українців. Українці, від часу прибуття до Греції, порушують і розв’язують дві проблеми: інтегрувати українську культуру в іншомовний простір, і – найголовніше – зберегти й демонструвати українську ідентичність. Є горстка людей, на чолі з Галиною Маслюк, що всіма силами роблять промоцію для України, а головне – «української України» без «старшобратніх» акцентів.
Українські дипломати під керівництвом посла В. Шкурова, скромно, проте гідно вшанували пам’ять Тараса Григоровича. Все відбувалося в парку Гуді, де встановлено пам’ятник Т. Шевченку (скульптор В. Одрехівський). Зібралася чимала кількість українців. Незважаючи на «нетиповий» вітряний холод, чимало людей прийшли на захід з квітами. Цією акцією опікувалася мерія міста, представник якої виступив конструктивно, з добре підготовленим словом про нашого Кобзаря. Приємно здивувало, як українські дипломати напам’ять читають вірші Тараса Шевченка. Змістовно, сердечно, звернувся до громади посол, який провів паралелі між шевченківськими рядками і реаліями нашого сьогодення.
Радник посла з питань культури Наталія Косенко запросила до участі в святі студентів та викладачів з Афінського національного університету, котрі декламували грецькою та українською мовами Кобзареву поезію. Зворушували рядки з вуст українок – представників трудової еміграції. Грецькою мовою читав «Заповіт» Василь Степаненко, поет, директор видавництва «Веселка» (Київ).
Продовження Шевченкового слова в пісні відбулося в організації «Журавлиний край», яким опікується родина Кучірків. Пані Катерина приязно приймала гостей. Вечір Шевченкової пісні відбувся в залі української бібліотеки ім. Б.-І. Антонича, що її з ініціативи поета Р. Лубківського львів’яни заснували 2010 року.
У Греції Шевченкове свято продовжуватиметься цілий рік. Низка заходів запланована на травень – зокрема Конкурс дитячої поезії й малюнків на теми «Кобзаря». Також наші дипломати організували в Афінському університеті лекції українських мистецтвознавців на тему «Шевченко-художник», які ознайомлять місцевих студентів з найважливішими періодами малярської творчості Тараса Григоровича, відомими його офортами, акварелями, рисунками та олійним живописом. Головне, що студентство переконається, що Шевченко справді був постаттю європейського масштабу, адже мріяв ознайомитися з пам’ятками античності і доторкнутися до глибинних коренів працивілізації. Невипадково в творчості Т.Г. Шевченка є низка акварелей на античну тематику («Смерть Сократа», «Німфа»).
Відрадно, що сьогодні постать великого Кобзаря українці в світі намагаються вивести із замкнутої локальної системи координат і зафіксувати для українського пророка його власне місце в національно-культурному просторі європейської цивілізації.
