У світлі останніх подій навколо російських письменників-фантастів, які гуртом у своїх блогах жорстоко засудили Майдан та його активістів, вирішив перечитати книжки, які так мені подобалися в юнацтві. Якщо вони справді займають таку категоричну позицію, в їхніх творах вона обов’язково мала б проявитися. Взяв спершу «Імперія понад усе» Ніка Перумова. Як же так сталося, що раніше я не помічав очевидних моментів — навіть дія відбувалася на останній російській планеті, яка раптом називається Новий Крим зі столицею в Новому Севастополі. Ну хай так, вирішив перечитати «Завтра війна»Олександра Зоріча — і тут бачу дивні збіги. Російські космічні лінкори чомусь називаються «Україна», «Білорусія», «Прибалтика» і «Кавказ». Такі, здавалося б, незначні моменти дуже чітко характеризують якщо не весь російський ура-патріотизм, то принаймні російських прозаїків.
Слід, звичайно, сказати про Макс Фрай, яка хоч і живе в Литві, є громадянкою України. Переймаючись долею російськомовних українців, вона все ж досить тепло відгукнулася про події в Києві. Тут, правда, я мимоволі згадав вигнанця Солженіцина і затравленого Пастернака. Вони також колись не погоджувалися з основною лінією влади та висловлювали власне ставлення до подій. Хочеться відзначити й сьогоднішніх російських діячів культури, на жаль, нечисленних, які не втратили «свідомості» від Путінських закликів «спасення русскоязычных украинцев» від бандерівців.