Цього року вперше в історії України на офіційних заходах з приводу річниці завершення Другої світової війни замість російської та радянської використають європейську символіку — червоний мак. Ця ідея — результат співпраці Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Національної телекомпанії України.
«День пам’яті, день капітуляції фашистської Німеччини. І традиційний символ, «георгіївська стрічка», за останні місяці скомпрометований безповоротно. Потрібно було щось таке знакове, що символізувало б не свято, яким війна не може бути за визначенням, а пам’ять і скорботу», -написав на своїй сторінці в соцмережі «Фейсбук» гендиректор НТКУ Зураб АЛАСАНІЯ про історію створення символу.
«Ідея виникла на нараді співробітників інституту десь місяць тому. Ми вирішили, щоб потрібний якийсь український символ вшанування пам’яті 9 травня на противагу абсолютно скомпрометованій георгіївській стрічці. Україна має віддати свою власну незалежну данину пам’яті загиблим в роки Другої світової війни, — розповідає «Дню» директор Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Отже, цей мак є поєднанням чогось питомо українського — а мак ми вважаємо українським символом — і європейської традиції. Далі ми поділилися ідеєю з Зурабом Аласанією, і так вона почала втілюватися в життя».
Пан Володимир наголошує, що потрібно зрозуміти, — «ця війна була надзвичайно важливою в історії України, що український вклад в перемогу над нацизмом теж був дуже великим».
«Ми повинні розуміти, що сучасна російська пропаганда, а перед тим радянська, цим святом перемоги і різними своїми символіками виховувала радянських патріотизм, а ми не можемо на радянському патріотизмі виховати українських патріотів. Якщо ми хочемо, щоб в нас були українські патріоти, ми повинні їх виховувати на українських традиціях, на українських символах. І одним з таких символів є цей мак», — упевнений історик.
У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ, СИМВОЛОМ ЯКОГО Є ЧЕРВОНИЙ МАК, ЛЮДИ ВИХОДЯТЬ НА ВУЛИЦІ З ЦІЄЮ КВІТКОЮ НА ОДЯЗІ: ВІД ПРОСТИХ ГРОМАДЯН — ДО ГЕРЦОГА ТА ГЕРЦОГИНІ КЕМБРИДЖСЬКИХ ВІЛЬЯМА І КЕЙТ. КУПУЮЧИ ТАКІ ПАПЕРОВІ МАКИ ЗА СИМВОЛІЧНІ КОШТИ, ЛЮДИ ЩОРІЧНО ЗБИРАЮТЬ ВЕЛИЧЕЗНІ СУМИ НА ПІДТРИМКУ СВОЇХ ВІЙСЬКОВИХ / ФОТО РЕЙТЕР
На думку Володимира В’ятровича, переставити акценти у відзначення 9 Травня — зі свята Перемоги радянського народу на День вшанування пам’яті можна через олюднення.
«Ми повинні говорити не про якийсь там макрорівень, що радянський народ — переможець, а про конкретних людей, які брали участь у війні. Якраз коли ми спускаємось на індивідуальний рівень, там руйнуються ці стереотипи і міфи, побудовані радянською пропагандою. Там вже немає місця культу війни, тріумфам, парадам тощо. Там видно, що ми говоримо про війну, про страждання, і це трагедія, яка об’єднує всіх українців», — пояснює історик.
На його думку, новий символ має всі шанси успішно витіснити «георгієвську стрічку», яка почала впроваджуватися лише в 2005 році. «Ззараз чомусь багато людей переконані, що вона має давню історію і стосується Другої світової війни, хоча насправді так не є. Я переконаний, зараз є запит на нові символи у вшануванні пам’яті загиблих у роки Другої світової війни, тому що ця георгієвська стрічка є абсолютно скомпрометованою. Вона стала символом диверсантів і терористів, що під цими стрічками тепер ховаються люди, які вбивають українців тільки через те, що вони є українцями... Радянська традиція штучно підтримувала це радянською пропагандою, а зараз — російською. А слідом за цією пропагандою слідує російська агресія, небезпека і тероризм...», — підсумовує він.
Графічне втілення квітки для України розробила вітчизняна студія дизайну 3Z, єдиними засновниками і працівниками якої є Сергій Мішакін і Таня Борзунова. Перед дизайнерами було непросте завдання — зробити лаконічний, але вражаючий символ на основі червоного маку. Результат можуть побачити всі — це символ-алюзія: і червона квітка, і рана від кулі одночасно. Поряд з маком — напис «Ніколи знову» та роки воєнного лихоліття: 1939 — 1945.
«Ця робота для нас особлива. Ми повинні були спробувати через цей символ перенести наголос із загального поняття перемоги до страждань кожного учасника війни. Це власне і було основним завданням — не перемога однієї імперії над іншою, а трагедія кожної людини під час війни, — розповідає «Дню» графічний дизайнер Сергій Мішакін про роботу над символом. — Мак уже використовується, наприклад, у Великобританії ще з Першої світової війни. А ми пішли трішечки далі — зробили його як рану. Тобто, нам треба було віднайти символ символу. Ми хотіли за допомогою простих форм знайти лаконічний символ — страшний, болісний і зрозумілий кожному. Саме тому — «Ніколи знову»... Це безглуздий біль... Це не просто війна, це смерть кожної конкретної людини. І нам важливо це показати і нагадати про це. Особливо зараз. Бо сьогодні ми на роботі, а завтра вже в касці і зі зброєю йдемо помирати. Треба зробити все, щоб такого не було». Він додає, що «мак — це цілком народний символ». «І кольори близькі нам — наші традиційні вишивки — у червоно-чорних кольорах. Це ближче нам, ніж георгіївська стрічка», — підсумовує Сергій.
Чому мак? Ця квітка є символом пам’яті в багатьох країнах світу. Спочатку квітка була символом пам’яті жертв Першої світової війни, а згодом — жертв усіх воєн, зокрема й громадянських, починаючи із 1914 року. Традиція чіпляти на одяг шовкові та паперові червоні маки та використовувати ці квіти для вшанування полеглих під час воєн походить від вірша Джона МакКрея «На полях Фландрії» (1915), що починається словами: «На полях Фландрії поміж хрестами / Гойдає вітер мак рядами...» До речі, саме маком були засіяні місця найбільших боїв часів Першої світової...
Для України символ маку — не чужий. Крім іншого, у нас це символ сну і смерті. До того ж у фольклорі він символізує козацьку кров, пролиту за Україну. У християнській традиції мак також є символом безневинно пролитої крові. Є повір’я, що квіти виросли з крапель крові розіп’ятого Христа.
Щороку на вшануванні пам’яті загиблих у Європі 11 листопада (дата закінчення Першої світової війни) люди чіпляють до одягу паперові маки. У Великобританії, наприклад, існує благодійна акція (цього року відбуватиметься вже у 93 раз), коли кожен охочий може отримати такий мак в обмін на незначні кошти. Таким чином на потреби британських військових вдається зібрати чималі суми. Чим не ще одна ідея для України? Але насамперед ідея з маком — це перший крок на шляху до переосмислення 9 травня, від радянської символіки до нової.
«Це — спроба віднайти якусь семіотику і якусь символологію, яка не збігається з офіційною радянською, а тепер от з російською символікою, яка є доволі сумнівною правонаступницею радянської. Йдеться про те, що інакше бути не може, що треба шукати інші символи, нові, — каже історик, мистецтвознавець і публіцист Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ. — Цього року святкування 9 травня виглядає дуже дивно і сумнівно у нинішньому контексті. Основне завдання — не допустити провокацій, а не відзначити цю дату. Хоча, треба відзначати подію 8 і 9 травня — як зникнення з політичної мапи світу одного тоталітарного надвелета. І це має неабияке значення. Належить святкувати не перемогу Сталіна над Гітлером, а зникнення Гітлера і всього того, що він означував, з політичної мапи світу. Зрозуміло, що треба відзначати цей день, але не в тих жанрах, в яких усе це відбувається в Росії. Там 9 травня лише привід для нових мілітаристсько-імперіалістичних «подвигів».
Для успіху ініціативи потрібно, щоб вона стала масовою. Щоб кожного травня в Україні мільйонами «розквітали» маки пам’яті — на телеекранах, на одязі українців, на полях...