Лідери «Народного ополчення», миколаївського Автомайдану, «Добровільної народної дружини», організатори Майдану й координатор «Правого сектора» сіли за стіл переговорів.
Олександр Голобродський, учасник «Народного ополчення», розповів, як виникло це рішення: «3 травня я абсолютно випадково зустрів Віктора Спатара. Ми дуже добре спілкуємося вже багато років. Я знав, що він прибічник протилежного політичного табору. Ми більш як годину спілкувалися на тему Києва, Донецька, Одеси... Приблизно за годину я зловив себе на думці, що ми вже не опоненти, а вороги. Я вважаю, що так не має бути. Буквально за 10 хвилин ми з’ясували, що в нас немає жодного ідеологічного протиріччя. Ми обидва не хочемо війни, хочемо жити в єдиній Україні, ми розмовляємо російською мовою, ми прибічники дотримання законності, ми прибічники розвитку країни, ми не задоволені ні минулою владою, ні нинішньою. Обговоривши це, ми прийшли до того, що в нас єдина розбіжність у тому, що я прибічник того, щоб Україна вступила до Євросоюзу, а Вітя противник такої інтеграції, він хоче, щоб ми самі «створили» Європу в Україні. Чи варта ця розбіжність того, щоб ми стріляли один в одного?!».
Головним завданням примирення між різними сторонами стало показати наявність конструктивних сил у Миколаєві, які можуть домовлятися й знаходити компроміс, незважаючи на протилежні політичні погляди.
Віктор Спатар, лідер «Добровільної народної дружини», додав: «Ми прийшли до того, що в нас мета одна — не допустити бардак у місті Миколаєві. Незалежно від того, хто цей бардак робитиме, яка буде стрічка або якою буде назва тієї чи іншої громадської організації. Ми не хочемо, щоб у нас у місті була кров».
Лідер миколаївського Народного ополчення Олександр Янцен резюмував: «Це вже не перше наше об’єднання з представниками антимайдану. 30% «Народного ополчення» — це люди, які стояли на барикадах під час того, як був Майдан у Миколаєві, й вони прийшли до нас захищати Батьківщину, наводити лад у країні і т.д. Друге, що ми зробили, на відміну від багатьох міст України, — всі різносторонні сили, які відмовилися від політичних амбіцій, прийшли й разом з нами координували всі рухи. На сьогоднішній день це найважливіше об’єднання, яке сталося в Миколаєві».
