Уже з початку літа, а не 2016 року, кримчани не зможуть розраховуватися гривнею на окупованому півострові. Відповідні зміни до закону «Про внесення змін у федеральний конституційний закон «Про прийняття в РФ Республіки Крим та утворення в складі РФ нових суб’єктів — Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» Держдума внесла наприкінці минулого тижня. Наразі обмін гривень на рублі в банках, які працюють на окупованій території, а також платежі в гривнях виконуються за офіційним курсом ЦБ РФ, який, зауважимо, значно відрізняється від курсу НБУ.
«Якщо раніше була помітна хоч якась логічність дій — повільний перехід на рубль до 2016 року, то тепер вони (самопроголошена влада Криму. — Авт.) показали, що їм начхати на кримчан», — зазначає головний фінансовий аналітик агенції «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН. За його словами, неможливо за один день закрити всі українські банки, які до того будувалися 20 років, і вивести українську валюту без негативних наслідків для економіки. Тим більше, зауважує аналітик, що за такий короткий час нова влада в Криму навряд чи зможе повністю відновити інфраструктуру — встановити банкомати, облаштувати банки, які працюватимуть із рублем. «Якби ж вони цивілізовано все це робили — викупали старі приміщення українських банків, банкомати — це був би нормальний плавний перехід», — висловлює він свою думку.
Спочатку в Росії планували одночасний обіг двох валют протягом тривалого часу, пояснює керівник проектів Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов. «Виникло дві проблеми, які зробили неможливим цей варіант і фактично Крим перейшов до якомога швидкого введення рубля в обіг», - говорить він. Перша – це те, що зафіксований ще в лютому курс на півострові – 3,8 рубля за гривню – значно відрізнявся від фактичного курсу в обмінниках. Це змусило в квітні кримську владу змінити офіційний курс до 3,1 рубля за гривню. Але сьогодні це співвідношення вже складає 2,9 через більш швидку девальвації гривні до твердих валют, ніж російського рубля. При такій ситуації людям вигідно міняти рубльову получку на гривню по комерційному курсу й купувати в магазині товари за гривні, адже ціни встановлюються, виходячи з офіційного курсу.
Друга проблема – Національний банк, який емітує гривню, на території півострова з 8 травня геть не присутній. Через це, пояснює Блінов, постійно виникають касові дисбаланси. «На півострові повинен бути лише один центральний банк. Одночасний обіг кількох валют міг би бути тільки у разі координації дій між Нацбанком України і Центробанком РФ, а діалогу між Києвом і Москвою немає.
Окрім цього, достроковий перехід окупованого Криму на рубль, вважають експерти, має також політичний характер. «Чим раніше Росія встановить свої правила на півострові, тим міцнішими на ньому будуть її позиції. Питання валюти — це питання швидкості економічної інтеграції Криму в РФ. Сьогодні, на мою думку, Кремль мало турбується про безболісність процесу. Його пріоритетом є швидкість повної економічної інтеграції Криму, що посилить лояльність населення анексованої території до нової влади», — констатує директор Аналітичної групи Da Vinci Анатолій БАРОНІН.
Проте це аж ніяк не зіграє на руку ні сепаратистській владі півострова, ні російській владі. Адже в подальшому підвищуватиметься соціальна напруженість, дорожчатимуть продукти харчування, будуть перебої з постачанням продуктів. «У Криму зменшується кількість грошей, які мають обслуговувати місцеву економіку. Адже скорочується все, крім соціальних виплат рублями. Проте і їх не так легко отримати. Немає банкоматів, поштові відділи перевантажені чергами. Та навіть коли люди отримують ці гроші, в магазинах немає товарів, тому що без гривні й банків страждає також бізнес: він не може розрахуватися з постачальником. Порушується структура грошового обороту», — говорить Шапран.
Яскравий приклад такого «збою кримської економіки» можна було спостерігати минулого тижня, коли спорожніли полиці супермаркетів півострова. «Великі торговельні мережі ніколи не працювали з готівкою. Тепер вони не можуть розрахуватися з виробниками за отриманий товар. Адже рахунки, на які кладеться оплата за продукцію, — гривневі. А банків для операцій у Криму просто немає», — розповідає директор кримської дистриб’юторської компанії, який побажав залишитись неназваним.
«Теоретично, великі торговельні мережі могли б вивезти готівку на материк і покласти її на рахунок у найближчому українському банку. Проте ніхто цього не робитиме. Тому що це величезні суми — мільйони, і ніхто не захоче брати на себе відповідальність за їх транспортування», — розповідає кримський бізнесмен. За його словами, останнім часом провезти навіть 150—200 тисяч гривень через кордон — ризиковано. «Ти пояснюєш на митниці, що зняв депозит, ніде не вкрав, пред’являєш чек, тебе чемно пропускають їхати далі. Та за кілька кілометрів тебе перепиняє якась «самооборона» — і забирає всі гроші», — пояснює директор кримської дистриб’юторської компанії. Крім цього, перевізник грошей ризикує бути притягнутим до відповідальності за перевезення контрабанди або звинуваченим у фінансуванні сепаратизму на материку.
Також болючим питанням для кримчан в умовах переходу на рубль та відсутності українських банків на півострові стало повернення гривневих депозитів, які знаходяться в українських банках. Наразі, всі бажаючі клієнти банків можуть здійснювати фінансові операції в тих відділеннях, які знаходяться на материковій частині України. проте, як зазначає Андрій Блінов, це не зовсім зручно. «Наразі опорний пункт для забезпечення жителів Криму фінансовими послугами в українському правовому полі, знаходиться аж в Херсоні. Але їхати від кордону з півостровом до цього обласного центру треба більше 100 км, що вкрай незручно», - говорить Блінов. Саме тому експерт пропонує створити подібні пункти в районних центрах південної Херсонщини: Генічеськ, Каланчак, Новотроїцьке, які географічно знаходяться найближче до півострова. «Зараз потрібно не забороняти, а активно сприяти тому, щоб кримчани клали гроші або без проблем забирали депозити з українських банків. Лояльна політика є дуже важливою, якщо через кілька років ми хочемо повернути собі Крим», - зазначає він. Керівних проектів Ліги фінансового розвитку передбачає, що зняті на материковій Україні депозити кримчане будуть конвертувати в долар або рубль і везти ці валюти на територію півострова, адже обіг гривні в Криму буде стрімко скорочуватися з об’єктивних причин.
Виведення гривні з обігу в Криму стане ще одним випробовування і для Національного банку України. Адже російські фінансові установи в Україні можуть спробувати обміняти гривню на долари, євро чи рублі, щоб потім їх перевести назад до Криму або на територію Росії. «Значному обсягу гривні, який буде обміняний на рублі, потрібно буде шукати застосування. А оскільки розрахунки в торговельно-економічних відносинах Києва і Москви відбуваються в іноземних валютах, Кремль буде зацікавлений у тому, щоб «скинути» гривню через мережу банківських установ в Україні, обмінявши її тут на долари та євро», — каже Анатолій Баронін. За його словами, саме тому необхідний суворий контроль за активністю російських банків в Україні на валютному ринку Нацбанком найближчим часом, аж до обмеження російським банкам доступу до міжбанківського ринку.
