10 червня четверо добровольців з Харкова поповнили батальйон В0624 «Айдар» на Луганщині. Про цей батальйон в Україні почули після 25 травня, коли один з його загонів затримав у містечку Новоайдар чотирнадцятьох терористів, які намагалися зірвати вибори президента України та вилучили дві урни з бюлетенями. Кореспондент «Дня» прибув до батальйону разом з харківськими добровольцями та порозмовляв з бійцями та комбатом.
БАТАЛЬЙОН ПАТРІОТІВ
Розташування батальйону схоже на воєнний табір для тренувань. Із тією різницею, що за кілька кілометрів відбуваються справжні бойові дії. Тут є штаб, казарми для особового складу, медична частина, польова кухня, більш-менш облаштований побут — бійці навіть зробили свердловину для води. Проводяться роботи з укріплення польової військової частини, учасники батальйону риють окопи, будують бліндажі, чергують, планують бойові операції. За день до нашого прибуття вартові помітили неподалік машину з бойовиками з Чечні, яких тут називають «чехами». У штабі вважають, що це були розвідники, та готуються до можливого нападу.
По всій території українська символіка — прапори, тризуби, на наметах написи «Перша сотня» «Відсіч». Серед бійців є науковці, айтішники, інженери, музиканти — склад інтелектуалів, схожий на той, що стояв на Майдані. Медиків «Айдару» очолює Руслан Горобець — хірург вищої кваліфікації, кандидат медичних наук, усі вони працювали на Майдані з кінця листопада в умовах, наближених до бойових.
Узагалі тут є відчуття, що це той самий зимовий Майдан, який тепер вийшов боронити рідну землю. Викладач біології Євген Дикий, який виконує обов’язки взводного, каже — поки в країні агресор, повернутися до мирної праці не вдається.
«Де ми знаходимося, там і Майдан», — підтверджує візуальне враження харків’янин В’ячеслав Юхта, якого тут називають Стархом. Він автослюсар і будівельник за громадським фахом, за воєнним фахом — сапер. Дома практично не був з 1 грудня, бо одразу після Майдану, як і багато інших, пішов добровольцем. Зараз до нього на кілька годин прибула в гості жінка Марина, колишня театральна режисерка, привезла дещо з їжі та книжку віршів.
Але в.о. начальника фінансової частини Карина Гриненко не згодна, що батальйон є продовженням Майдану. «Ми є регулярною армією, цей батальйон створений за наказом Міністерства оборони України, і ми підпорядковані Міноборони. Тут багато військових фахівців, справжніх професіоналів. Хтось був призваний за місцем проживання, хтось призивався вже тут, бо не міг чекати на бюрократичні процедури щодо призову, і проходив їх уже на місті. Багато хто з цих бійців не був на Майдані», — наголошує вона. Особливо Карина зауважує: «Це не тільки захід прийшов рятувати схід. У складі батальйону є люди з усіх областей — з Луганська, Алчевська, Харкова та Полтави, з Донецької та Дніпропетровської області, є кримчани». Кількість добровольців збільшилася, коли люди побачили, що ця військова частина робить реальні справи і не приховує своїх проблем.
Одним з приємних здивувань для бійців із заходу стало те, що більшість місцевого населення розмовляє українською, бо багато хто вважав цей регіон російськомовним. Також батальйон вдячний місцевим мешканцям за допомогу — люди привозять їжу та обладнання, щоправда, роблять це в партизанський спосіб, побоюючись помсти сепаратистів.
ВИКОНУВАТИ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ ТА ЗБЕРЕГТИ ОСОБОВИЙ СКЛАД
— Це війна розвідок і диверсійних груп. Не така, коли бійці йдуть стінка на стінку, — пояснює особливості бойових дій на сході командир батальйону підполковник Сергій Мельничук. Додає, що в цих умовах важливо берегти бійців та працювати над тактикою. — Тут немає «безбашенного» героїзму, тут зібралися люди, які чітко усвідомлюють, що дії повинні вестися грамотно. Для нас є важливим не тільки виконання бойових завдань, а й збереження особового складу живим! — наголошує комбат.
Головне, на що скаржаться бійці та командир, — їм не вистачає зброї для виконання своїх обов’язків. Дехто з добровольців навіть приїхав воювати зі своєю зареєстрованою мисливською зброєю. При цьому сепаратисти мають необмежену кількість новітньої зброї і без перешкод надають її всім охочим, збільшуючи загрозу для країни.
— Ми неодноразово зверталися до командування з вимогою озброїти наш підрозділ. Нам відповідають, що не можна надати зброю без бойового злагодження, а його неможливо пройти без зброї. Це замкнене коло. А в умовах війни — справжній саботаж! — наголошує підполковник Сергій Мельничук.
Операцію 25 травня із затримання терористів, в складі яких був озброєний російський священик, загін виконував усупереч перешкодам командування, яке вимагало, щоб бійці повернулися до частини. Одразу після захоплення сепаратистів, високі чини почали стверджувати, що розробляли успішну операцію власноруч. — Ми є форпостом української влади на даних територіях, а нам перешкоджають в отриманні зброї! — обурений комбат батальйону «Айдар». — Також нас досі не включили в склад АТО, хоча ми стояли на блокпостах, охороняли вибори, співпрацювали із СБУ, з прикордонниками, з батальйоном «Донбас».
Комбат «Айдару» впевнений — щоб зробити дії АТО ефективнішими, треба виявляти та відстороняти саботажників у головному командуванні і сподівається, що його почує Президент України і Головнокомандувач Петро Порошенко.
А ще необхідно шукати шляхів зменшення кровопролиття, бо, за даними підполковника Мельничука, багато людей з обох боків фронту готові розв’язати конфлікт мирним шляхом. «Треба робити коридор, щоб люди, які хочуть миру, виходили, складали зброю та отримували амністію. Треба домовлятися, коли це можливо, та зберегти життя людей», — вважає комбат «Айдару».
Наразі мобілізація до батальйону продовжується. Також відкриті рахунки допомоги на сторінці батальйону у «Фейсбуці».
Номери рахунків у Приватбанку, на які можна перераховувати кошти для допомоги в / ч п / п В 0624 БТО «Айдар»:
ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ В ГРИВНЯХ:
Для картки (№ рахунку): SAMDNWFC00005586328,
Рахунок для платежу: 29244825509100,
МФО рахунку: 305299, ЄДРПОУ: 14360570
Призначення платежу: Благодійна допомога в/ч п/п В 0624 БТО «Айдар» для зарахування Гриненко Карина Юріївна, 4149497807537875.
