11 червня до Центру тимчасового перебування біженців із дітьми, який організував Благодійний фонд «Допомагаємо», приїхала перша група евакуйованих жителів із Донецької та Луганської областей.
Центр знаходиться в селі Волоському Дніпропетровської області. Організатор центру Андрій Пінчук — голова наглядової ради Благодійного фонду «Допомагаємо», житель і настоятель храму цього села. Як священик, багатодітний батько і шанована людина Андрій Пінчук звернувся до директора сільської школи Руслана Топола з пропозицією зробити на її базі табір для перебування переселенців. Директор із радістю погодився, і табір було створено менше ніж за тиждень. Організатори знайшли спонсорів, які допомогли купити пральні машини, розкладні ліжка та матраци, водонагрівачі, душові, забезпечили водопостачання. На базі школи знову запрацювала шкільна їдальня, продукти харчування приносять волонтери. Табір вміщує до 100 людей. Переважно це жінки з дітьми, люди похилого віку. Наразі там проживає приблизно 90 переселенців зі Слов’янська та Краматорська.
На який час люди залишатимуться у таборі — невідомо. «Усі сподіваються, що все закінчиться якнайшвидше, і кожен хоче повернутися до себе додому, не до зруйнованих будинків, а до вцілілих, де залишаться живими їхні рідні, — розповідає представник Благодійного фонду «Допомагаємо» Ольга Ярошенко. — Багато з тих, хто приїжджає, потребують найпростіших речей, бо не мали часу зібратися. Люди дізналися, що завтра буде колона переселенців — і все».
Волонтери у таборі — це переважно люди, які зазвичай допомагали благодійному фонду, а в такій критичній ситуації зголосилися навіть стати комендантами. У таборі постійно перебувають лікарі, працюють психологи. Організатори зауважують, що є потреба у волонтерах, які займалися б із дітьми, — це дуже важливо для відновлення їхнього психологічного стану.
«Багато людей відгукнулися на проблему, допомагають, цікавляться, — продовжує Ольга Ярошенко. — Є люди, які вночі приїздять і забирають переселенців до себе додому, деякі телефонують і кажуть, що вони готові прийняти до себе в сім’ю або винайняти житло, хтось готовий надати свою дачу. Але є інша проблема — як біженцям жити потім? Тому найголовніше зараз — налагодити мирне життя. Треба зрозуміти, куди повернуться ці люди. Треба молитися за те, щоб люди, які залишилися в гарячих точках, зберегли своє життя, а про роботу там говорити взагалі важко. Чоловік зі Слов’янська каже: «Мій улюблений завод, де я працював, розгромили. Мені все одно, з якою владою я буду жити, аби я міг працювати». А взагалі ми маємо правило: ніякої політики. Бо наше завдання — допомогти людям і не допустити, щоб вони стали свідками війни чи якось постраждали».
Маленькі мешканці Центру, зрозуміло, не до кінця усвідомлюють, що відбувається, а дорослі перебувають у великому напруженні. Хтось не до кінця розуміє ситуацію, а хтось дуже переляканий. Тому в таборі постійно працюють психологи, але часто психологічна підтримка дуже потрібна навіть волонтерам.
«Трапляються незадоволені й вередливі люди, але це рідкість, — коментує Ольга Ярошенко. — Ми одразу пояснюємо, що цей табір є тимчасовим і має на меті привести людей «до тями». Ми — центр, який допомагає вивезти з гарячої точки й на перший час дати дах над головою, нагодувати, заспокоїти. А питаннями реєстрації, надання статусу біженця і подібними процедурами займаються державні соціальні служби, з якими ми співпрацюємо (у Дніпропетровську — Центр допомоги біженцям та переселенцям, про який «День» писав у № 106-107 від 13 червня 2014 року. — Ред.). Є люди, які з часом оговтуються і кажуть: «Дякую вам, ми згадали, що маємо родичів/друзів, поїдемо до них». Головне завдання — вивезти людей, що дуже проблематично, по-перше, через тамтешні блокпости, а, по-друге, не кожен ризикне залишити рідну, хоча і небезпечну, домівку заради примарних вокзалів інших міст. А коли людина знає, що має куди поїхати, — їй легше на це наважитися. Раніше групи переселенців збирали соціальні служби безпосередньо у Слов’янську, нам лише телефонували і просили прийняти. А ми можемо забирати людей лише з кордону Дніпропетровської області».
