Українського консула в Росії Геннадія Брескаленка нарешті пустили до нашої льотчиці Надії Савченко, яка перебуває у СІЗО у Воронежі, Росія. До цього дипломат намагався зустрітися з полонянкою дев’ять (!) разів і весь час отримував відмову компетентних органів РФ.
«Навіть зранку сидів він просто на бордюрчику разом із журналістами біля СІЗО і чекав, коли йому дозволять з нею побачитися», — розповідає «Дню» Віра, рідна сестра Надії.
Після зустрічі Геннадій Брескаленко розповів подробиці спілкування з Надією. Жінка запевнила, що її не катували, але останні вісім днів українська льотчиця голодувала в одиночній камері воронізького СІЗО, вимагаючи зустрічі з представниками української сторони та адвокатом. За словами Надії, її з України вивозили з мішком на голові: спочатку до Красного Луча, далі — через кордон до російського Богучару. А ще жінка спростувала закиди деяких російських ЗМІ, що полонена нібито підписала документи про надання їй статусу біженки та зізнання. Правда у тому, що Надія Савченко не визнає своєї провини.
Побачив Надю і її новий російський захисник — знаний у РФ адвокат Марк Фейгін (він представляє її інтереси разом із колегами Іллею Новіковим та Миколою Полозовим). Марк і до того казав, що судити українську льотчицю в РФ не можуть, оскільки на територію сусідньої країни вона потрапила незаконно.
Фейгін повідомив: Надія стверджує, що не брала участі безпосередньо у військових діях, займалася роботою у допоміжних підрозділах, виносила поранених та тих, хто загинув.
НАДІЯ САВЧЕНКО — НЕ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНА, БО РОСІЯ НЕ ВИЗНАЄ ВІЙНИ. СЕСТРА ЛЬОТЧИЦІ ВІРА ВЖЕ НАПИСАЛА ЗАЯВУ ПРО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ДЕРЖАВНОГО АДВОКАТА. РОСІЙСЬКІ ПРАВООХОРОНЦІ МАЮТЬ ПЕРЕДАТИ НАДІЮ УКРАЇНІ, А ВИКРАДАЧІВ ПОКАРАТИ
Нагадаємо, Надія Савченко воювала на сході України у складі добровольчого батальйону «Айдар», для цього взяла відпустку у Збройних силах України. 17 червня потрапила у полон під містечком Щастя на Луганщині.
Натомість нині у слідчому комітеті РФ наполягають, що Савченко перетнула кордон з Росією без документів та під виглядом біженки, була затримана для встановлення особи, згодом ніби з’ясувалося, що Надія є підозрюваною росорганами у справі про вбивство російських журналістів — співробітників телеканалу «Росія 1» Ігоря Корнелюка і Антона Волошина, які перебували на території України нелегально і загинули під час обстрілу 17 червня під Луганськом. 9 липня Надії Савченко було офіційно висунуто звинувачення у пособництві у вбивстві. Суд Воронежа залишив її під вартою до 30 серпня.
ЗУСТРІЧ ІЗ СЕСТРОЮ
Молодша сестра Віра дуже хоче побачити сестру. Кілька разів їздила у зону АТО, домовлялася з усіма, ким могла, щоб їм дозволили поспілкуватися. Одного разу потрапила навіть у полон.
«В «апартаментах» у підвалах була добу, — розповідає Віра, архітектор — Допомогла вийти людина — сепаратист. Вона сказала, що Надія у будівлі, на яку вказали. Я поїхала на вокзал: щаслива, упевнена, що з сестрою все гаразд. Але вже наступного дня мамі подзвонили і повідомили, що Надя у Вороніжі вже два тижні. А до того за свідченнями очевидців вона копала разом з усіма окопи в асфальті під мінометними обстрілами».
Востаннє Надія бачила сестру в день взяття її в полон: «Їй подзвонив комбат і попросив допомогти у розвідці. Надя взялася за справу, а я вивозила поранених і тримала крапельницю. А коли я повернулася, то Надю вже взяли до полону. Певний час з Надею навіть був зв’язок. Вона дзвонила, і ми спілкувалися».
Нині Віра Савченко була змушена скасувати свою поїздку до Росії. Сподівається, що це тимчасово. Бо її могли там затримати — вона ж у день захоплення Наді у полон була поряд із сестрою, а згодом сама потрапила до рук бойовиків. До того ж українському консулу, за словами Фейгіна, слідчий у справі Надії особисто повідомив, що вони мали намір допитати й молодшу сестру.
ПІД ТИСКОМ РОСІЇ
«Найближчим часом ми очікуємо спроб тиску не лише на близьких родичів Надії, а й на адвокатів, а також нашого фонду», — каже представник польського Фонду «Відкритий діалог» в Україні» Андрій Вальчишин. Саме цей фонд оплачує послуги Марка Фейгіна. «За нашими даними, кампанію із дискредитації захисту Надії Савченко курує радник Путіна Владислав Сурков, якого вважають організатором антиукраїнської кампанії у російських ЗМІ та щодо висвітлення бойових дій на сході», — додає Валчишин.
Про дискредитацію каже і правозахисниця Олександра Дворецька. Вона слідкує за справою Надії Савченко, а також кількома іншими, зокрема, чотирьох кримських полонених, серед яких є український режисер Олег Сенцов. «Нам відомо, що проти Марка у Росії розгорнули дискредитаційну кампанію, — розповідає вона. — Друкують матеріали щодо його професійної діяльності. Гадаю, РФ це робиться для того, щоб показати всім, що громадяни України не мають на території Росії ефективного захисту».
Між тим, окрім чотирьох адвокатів у РФ (четвертий, якого призначено одразу Росією, Микола Шульженко ще теж не відмовився від справи офіційно), у Росії з’явився ще один.
Спочатку про це повідомила Віра Савченко з посиланням на Марка Фейгіна. «Він напередодні з’ясував, що є п’ята особа», — сказала вона. Згодом сам Фейгін розшифрував: «Це дуже популярний метод «торпедування» захисту підсудної, що використовується для того, щоб посіяти двозначність та невизначеність, а також щоб заплутати громадську думку. Таку ж саму тактику намагалися нав’язати нам представники слідства у справі Pussy Riot та інших справах». Відомий адвокат каже, що «завдання» прокурорів нині — порушити координацію роботи та отримати процедурні важелі задля затягування процесу.
В Україні Надія Савченко також має ще одного адвоката — Валентину Теличенко, бо як каже сестра, «злочин» скоєно на території України і не зрозуміло, чого суди відбуваються у Росії. «Так мені порадили», — каже Віра Савченко. Теличенко займається справою Наді у Європейському суді. І вона вже почала провадження. «Президент суду звернувся до уряду РФ з питаннями про те, як Надія Савченко потрапила в російський СІЗО, на яких підставах і чому досі не надавалися можливості зустрітися з консулом України. Також суд зобов’язав уряд Росії проінформувати про умови утримання української льотчиці», — розповідає адвокат. За словами адвоката, суд також закликав інформувати його про всі події, пов’язані з долею Надії Савченко. «Дуже сподіваюся, що така швидка реакція ЄСПЛ стане запорукою того, що Надія скоро буде в Україні. Ілюзій щодо Путіна немає, боротися за повернення Надії Савченко треба, використовуючи всі політико-правові засоби, ЄСПЛ як правовий інструмент захисту прав людини серед них», — зазначила Теличенко.
А міністр юстиції України Павло Петренко під час брифінгу в Кабміні зазначив, що Європейський суд з прав людини у найкоротші терміни розгляне справу щодо незаконного утримання української льотчиці Надії Савченко під вартою на території РФ, оскільки цій справі було надано статус пріоритетної. «Європейським судом з прав людини було прийнято заяву з приводу порушення прав людини, а саме — незаконного утримання нашої громадянки в РФ. Цій заяві було надано статус пріоритетної. Тобто, ця заява мала бути розглянута у максимально короткий термін» — сказав міністр. Він зауважив, що Україна має сильну позицію, оскільки українську льотчицю захопили терористи, в результаті чого вона опинилась у слідчих органах РФ.
Російські ж захисники обвинуваченої Савченко планують вже найближчим часом звернутися до правоохоронців з кількома заявами та домагатимуться зміни запобіжного заходу.
У полоні терористів — орієнтовно 200 людей
Починаючи з 2 травня переговірникам вдалося звільнити майже 50 заручників
Для переговорів з лідерами так званих ДНР та ЛНР, а також з «польовими командирами» було задіяно офіційні та неофіційні канали, повідомив керівник переговорної групи, генерал-полковник у відставці Володимир Рубан під час прес-конференції у Дніпропетровську. «Домовляюся з кожним командиром окремо. ЛНРівці і ДНРівці хочуть обмінювати заручників на гроші. Але я наполягаю на пошуку інших шляхів. Людське життя не можна оцінити. Були випадки, коли ми обмінювали заручників на тих людей, які важливі керівництву ЛНР або ДНР, але не за гроші», — розповів В.Рубан.
За словами заступника губернатора Бориса Філатова, переговорна група В.Рубана нині базується в Дніпропетровську. Вона отримує всю необхідну технічну та організаційну підтримку від Дніпропетровської ОДА. Найбільш «конструктивні» відносини у переговірників склалися з «польовим командиром» Володимиром Безлером (Бісом), через якого вдається вирішувати різні питання. Заручники у нього перебувають у більш-менш людських умовах, у решти «польових командирів» полонених б’ють і над ними знущаються. Б.Філатов представив журналістам чотирьох заручників, яких вдалося щойно звільнили з полону. Солдати розповідають, що в полоні з ними поводилися нормально — не били і не морили голодом. Зараз їхньою долею займається облдержадміністрація.
Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
