Дніпропетровські ракетники не втрачають надії, що наприкінці цього року відбудеться запланований запуск першого українського геостаціонарного супутника мовлення «Либідь». Про це повідомив для «Дня» керівник Центру інформаційних зв’язків ДКБ «Південне» Юрій Мошненко. Напередодні російські ЗМІ повідомили, що запуск супутника «Либідь», можливо, доведеться перенести на пізніший термін. Якщо раніше цьому заважали технічні проблеми, то тепер російські постачальники вимагають попередньої оплати. У результаті ракетно-космічний «Південмаш» досі не може отримати з Росії двигун РД-171М і комплект приладів системи керування ракетою «Зеніт». З російського боку постачальником двигуна і системи керування є ФГУП «Центр експлуатації наземної космічної інфраструктури» (ЦЕНКІ). У цій організації кажуть, що двигун і система керування виготовлені, але в Україну їх буде направлено після того, як буде внесено попередню оплату, що обумовлено контрактами. Росіяни стверджують, що вони неодноразово йшли назустріч і закривали очі на порушення графіка оплати. Останніми роками Росія купувала на рік 2-3 ракети «Зеніт», якщо враховувати проект «Морський старт», але зараз про нові замовлення не повідомляють через загострення міжнародної обстановки.
Варто зазначити, що зовсім недавно в Росії провели пробний запуск ракети-носія «Ангара», який здатен замінити український «Зеніт». «Ангара», над якою тривалий час билися російські конструктори, претендує на нове слово у космонавтиці. Це універсальна ракета, яку збиратимуть із модулів. Вона має піднімати на кругові і геостаціонарні навколоземні орбіти корисне навантаження від 2 до 35 тонн — залежно від потреби. Стартувати ракета зможе з російських космодромів Плесецьк і Східний, який ударними темпами будують на Далекому Сході. Окрім того, носій «Ангара», як і «Зеніт», буде «екологічно чистим», працюючи не на отруйних паливних компонентах, а на гасі й кисні. У російських ЗМІ навіть з’явилися повідомлення про те, що тепер «Ангара» зможе витіснити з ринку південмашівський «Зеніт» і навіть замінити його у проекті «Морський старт».
У дніпропетровському ДКБ «Південне» такого оптимізму російських колег не поділяють. «Існує багато параметрів, за якими альтернативи нашому «Зенітові» поки що немає, — каже Мошненко. — Наприклад, ракета, яку запускають із плавучої платформи, має витримувати хитавицю». Утім, із самим проектом «Морський старт», який не так давно «перекупила» у американців російська «Енергія» РКК, існують певні складнощі. У Росії навіть лунають голоси, що пропонують закрити цей унікальний проект.
Так чи інакше, але морських запусків цього року не планують, кажуть у ДКБ «Південне». Український супутник «Либідь» мали намір запускати за допомогою «Зеніту» за програмою «Наземний старт» із казахстанського Байконуру. Коментувати труднощі, що виникли, дніпропетровські конструктори відмовляються, можливо, не бажаючи загострювати стосунків із російськими партнерами. Співпраця з ними є важливою не лише при виготовленні ракети-носія «Зеніт», а й самого космічного апарату «Либідь». Як відомо, основним підрядником і розробником корисного навантаження супутника «Либідь» є канадська компанія MDA. Вона повинна побудувати також наземну допоміжну інфраструктуру на території України. Контракт було підписано 2009 року, його вартість становить $254 млн. Субпідрядником виступає російське ВАТ «Інформаційні супутникові системи ім. академіка М.Ф. Решетньова», розташований у Красноярську. Це підприємство відповідає за супутникову платформу і конструкцію модуля корисного навантаження. Окрім того, ІСС здійснює інтеграцію і випробування космічного апарату, його доставку на космодром, бере участь у передпускових роботах, надає послуги з керування КА на початкових етапах експлуатації і проводить орбітальні випробування платформи. ІСС має навчати і персонал наземного комплексу керування КА «Либідь».
За іронією долі український Національний центр управління і випробування космічних засобів, який розташований під Євпаторією, після анексії Криму «відійшов» до Росії. Перший національний супутник «Либідь» дуже важливий для розвитку українського сегменту телекомунікаційних послуг. Він призначений для регіонального і закордонного телерадіомовлення, надання послуг мультимедіа та інтернету, а також забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій. На космічному апараті «Либідь» мають бути встановлені 24 транспондери, потужністю кожен 100—110 Ватів. До зони покриття променів супутника мають увійти Східна Європа, частина Азії й Близький Схід. Проте через ускладнення з Росією ця перспектива тепер є невиразною.
Проте явний успіх спостерігається у співпраці зі Сполученими Штатами. Нещодавно американці знову запустили ракету-носій «Антарес», основну конструкцію першого рівня для якої виготовляють українці. Цього разу носій вивів на орбіту вантажний корабель «Сігнус», який доставив на Міжнародну космічну станцію півтори тонни корисного вантажу. Окрім того, на його борту містяться наносупутники, необхідні для отримання знімків поверхні Землі. Основну конструкцію першого рівня для американської ракети розробляло ДКБ «Південне», а виготовляв ПМЗ у кооперації з іншими українськими підприємствами з Києва, Харкова, Чернігова та Запоріжжя.
