Парламентський день 23 липня продемонстрував три аспекти, на які слід звернути увагу. Перший — скоро Компартію може чекати така ж доля в українському суспільно-політичному житті як і Симоненка в Верховній Раді в середу. Другий — «Батьківщина» все чіткіше позиціонує себе у якості опозиції до нинішнього Президента, за допомогою піару, фокусуючись на болючих і гострих питаннях сьогодення. Третій — багато депутатів явно не хочуть перевиборів, все більше і більше занурюючись в «кулуарщину», заради власного політичного збереження.
ВИГНАННЯ КОМУНІСТІВ
У четвер Компартія може отримати подвійний удар. По-перше, сьогодні в Окружному адміністративному суді міста Києва відбудеться перше судове засідання щодо заборони КПУ. Міністерство юстиції на базі доказової бази, яку зібрали Генеральна прокуратура та Служба безпеки, про антиукраїнську діяльність комуністів раніше направила позов до суду.
По-друге, сьогодні ж голова парламенту Олександр Турчинов, який ще в травні виступив ініціатором заборони КПУ, може офіційно оголосити про розпуск відповідної фракції у Раді. Президент Петро Порошенко напередодні підписав ухвалений парламентом закон, який дозволяє розпустити фракцію Компартії. «Завтра зранку (в четвер.— Авт.) закон буде опубліковано в «Голосі України», і він набуде чинності... Я виконаю історичну місію — розпущу фракцію комуністів», — заявив учора Турчинов на засіданні парламенту.
Історична місія могла бути виконана ще на початку 1990-х. Перший президент України Леонід Кравчук у 1991-му ініціював і Верховна Рада ухвалила рішення про заборону комуністів. Причина — за участь у ГКЧП. Але вже у 1993-му комуністи через певні маніпуляції провели з’їзд і знову відновили свою діяльність. Навіть більше, у 2001 р. Конституційний Суд визнав заборону КПУ 1991 р. незаконною.
Так президент Леоніда Кучма віддячив Петру Симоненку за вдалу роботу спаринг-партнером на виборах 1999 року. КПУ використали як кальку московської політичної технології, де спаринг-партнером Бориса Єльцина на президентських виборах 1996 р. був лідер КПРФ Геннадій Зюганов. Автором екстраполяції цієї технології на український ґрунт був покійний Олександр Разумков. В даному разі, «рятувати» вже Україну від «червоної загрози», яку уособлював Симоненко, мав Кучма. А якби щось пішло не за планом, в резерві замість лідера КПУ знаходився безпрограшний варіант — лідер ПСПУ Наталія Вітренко.
Проте за допомогою адміністративного ресурсу, інформаційного дозування, масштабних фальсифікацій сценарій «Кучма — Симоненко» був реалізований тодішньою владою успішно для неї. В подальшому Комуністична партія продовжувала грати роль «обслуговуючого персоналу» для тих, кого ж самі комуністи на камеру продовжували називати «олігархами». Нинішній процес має стати фінальним акордом в існуванні партії, яка протягом всього свого існування вела антиукраїнську діяльність, виступала поплічником не лише деструктивних політичних сил, таких як Партії регіонів, а і є колаборантом терористів та окупантів у Криму та на сході України.
«БАТЬКІВЩИНА» НА «БАРИКАДАХ»
«Ми вимагаємо негайно внести на ратифікацію в парламент Угоду про асоціацію з ЄС, — з трибуни парламенту заявив лідер фракції Сергій Соболєв. — Ту угоду, заради якої українці зробили свій вибір ще в далекому 90-му році, заради якої українці зробили вибір на сотнях майданів по всій Україні».
ТАК!
Під час виступу Соболєва депутати від «Батьківщини» вийшли до трибуни та розіклали перед собою жовто-блакитний прапор і тримали в руках плакат з надписом «Вимагаємо від Президента подати Угоду на ратифікацію в парламент». У рядок вишикувалася мало не вся фракція «Батьківщини», яка нині є найчисельнішою фракцією Верховної Ради.
У той же час міністр закордонних справ України Павло Клімкін учора заявив, що «Київ отримав перелік потенційних ризиків, які Москва бачить від імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, і ми маємо знайти практичні відповіді». Утім, за його словами, він не бачить зв’язку між консультаціями України, Росії та Єврокомісії з імплементації Угоди про асоціацію та її ратифікацією. «Це абсолютно незалежні процеси», — заявив глава закордонного відомства.
Від Президента соратники Юлії Тимошенко вимагають і введення воєнного стану на окремих територіях країни. Як пояснив у коментарі «Дню» Сергій Соболєв, за це сьогодні виступають щонайменше 5 депутатських фракцій та груп. Хоча у вівторок на зустрічі з тими ж керівниками парламентських фракцій та груп Петро Порошенко пояснив, чому виступає проти введення воєнного стану на окремих територіях країни та конкретними прикладами аргументував свою позицію.
ХІБА НЕ ПОТРІБНІ ВИБОРИ ПАРЛАМЕНТУ?
Зокрема, як цитує Президента його прес-служба, Порошенко наголосив на тому, що Україна вже перебуває у стані бойових дій та має обороняти свою територію. «Для цього необхідна боєздатна армія та відповідне її забезпечення, що неможливо під час воєнного стану. У воєнному стані заборонено постачання зброї, продукції подвійного призначення, а нам треба виграти війну», — зауважив Порошенко.
Так само під час воєнного стану стає неможливою підтримка держави міжнародними фінансовими інституціями. «Країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить сьогодні питання про воєнний стан», — додав глава держави.
РОЗПАД КОАЛІЦІЇ
Зараз деякі народні депутати анонсують розпуск парламентської коаліції. Як написала у своєму Facebook депутат Інна Богословська, уже на сьогоднішньому засіданні ВРУ «УДАР» і частина позафракційних народних депутатів вийдуть із більшості. «Це дасть можливість Президенту Порошенку через 30 днів видати указ про розпуск парламенту, щоб через два місяці призначити дату позачергових виборів до Верховної Ради. Якщо, звісно, до цього часу не буде сформована нова коаліція», — розповів «Дню» представник депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Олесь Доній.
МОЖЕ, НА ПЕРЕДОВУ?
«Після цього всі маски буде зірвано», — підкреслює Богословська. «Не можу не поділитися, — продовжує вона. — І сміх, і гріх. Турчинов, Тимошенко, Аваков і компанія щосили демонструють депутатам, що ніякого розпуску не буде. Підкилимно формується нова коаліція. Другий день парламент по периметру охороняє міліція і в Маріїнському парку автобуси міліції. А депутатам роздали кольоровий і красивий Календарний план роботи парламенту з вересня 2014 по січень 2015 року. Як у Жванецького: «Спіть спокійно, дорогі товариші, факти не підтвердилися!»
«Варіанти щодо переформатування коаліції розглядаються. Усе залежатиме від результатів політичних торгів, які продемонструють, наскільки адекватно політики оцінюють ситуацію, що склалася, — коментує «Дню» політолог, директор Агенції моделювання ситуацій Віталій Бала. — Мені відомо, що були кулуарні консультації. Хотіли навіть ввести таку посаду як координатор більшості. Є також політичні діячі, які хочуть створити пропрезидентську більшість. Однак сьогодні зрозуміло одне — парламентська більшість має бути проукраїнська, продержавницька, а не такою, яка працюватиме на догоду президенту, главі уряду чи кому-небудь іншому».
«З друго боку, є різні чутки щодо того, хто вийде з коаліції, — продовжує Бала. — Зрозуміло, що було б краще, якби всі члени нинішньої коаліції прийняли узгоджене рішення, бо до влади всі вони прийшли після подій на Майдані і завдяки підтримці людей. Утім той, хто це зробить першим — матиме реальні шанси отримати розуміння серед громадян на майбутніх виборах і, можливо, збільшити свою підтримку».
