Міжнародний фестиваль Vasara («Літо»), очолюваний видатним театральним режисером Рімасом Тумінасом, створений партнерами — Фондом підтримки форуму Vasara (директор Олег Єфремов) і організацією «Літній театральний фестиваль» (директор Едгарас Бредіс). Цього року він проходить у Друскінінкаї вдруге.
Друскінінкай має давні культурні традиції, на цьому мальовничому курорті завжди збиралася інтелігентна, інтелектуальна публіка. З цим містом пов’язано ім’я М.Чюрльоніса, який створив тут свої найкращі твори. Тут проводилися музичні фестивалі, проходили концерти, різні театральні заходи. Тому абсолютно природно в культурне поле Друскінінкаю вписався і новий театральний фестиваль.
Тему Vasara-2014 визначили як «Театр — далеке і близьке». Згідно з нею формувалася і репертуарна афіша, на якій є вистави з Литви, Білорусі, Росії, Австрії, Польщі, України та Ізраїлю.
Окрім вистав, які представляли різні жанри: лялькові вистави — «Фауст. Сни» з Гродно, «Дорогою до сонця» з Каунасу, драматичні — «Пеггі Пікіт бачить лице Боже» з Варшави, «Жінка в пісках» з Ізраїлю, «Дядьки і тітки» із Вільнюса, молодіжні — «Сходи» та «Історія черевиків» із Клайпеди, дебютні, — «Пробач їх — вони не знають, що роблять» і «Мандрівка без багажу» з Вільнюса, музичні — «P.S.Мрії» з Москви, моновистави — Олександра Філіппенка і Юлії Рутберг із Москви, Матеуша Ольшевського з Лодзі, був напрямок «Театр по-іншому», де відомі майстри представляли свою творчість. Московський театрознавець Наталя Ланге презентувала свою книгу «Энергия заблуждения» про творчість режисера Петра Фоменка, супроводжуючи оповідання відео-фрагментами найкращих вистав майстра. Перекладач, поетеса, дружина і соратник видатного сценариста Тоніно Гуерра, Лора Гуерра на творчому вечорі «Лора перекладає Тоніно» вела захоплюючу розповідь про життя з дивовижною людиною, співавтором Феліні, Антоніоні, Вітторіо де Сіка, Франческо Розі, Андрія Тарковського.
Представленням книги «Групповой портрет на фоне мира» (вагою в 6 кг), фотограф, поет, журналіст, письменник Юрій Рост явив чергове зібрання світлин і літературних нарисів своєї багатющої колекції. Його «погляд через об’єктив» розширює обрії до неможливих меж, безперешкодно перетинає кордони країн. Своєю творчістю Рост заперечує всілякі прикордонні стовпи, культура безмежна, стверджує цей мудрий філософ, прекрасний оповідач, « який ширяє над землею» на повітряній кулі. Його своєрідне бачення буття дає зрозуміти, що будь-яка подія важлива тільки на тлі миру. І слово «мир» має тут безліч значень.
Символічно в наш складний політичний час прозвучала вистава «Пісок із урн» П. Целана Міжкультурного проекту Театру «Незалежна театральна лабораторія» (Чернівці, Україна) і «East center» (Австрія). Режисер Олег Мельничук поезією класика світової літератури Пауля Целана, поданої трьома мовами, — українською, німецькою і російською, представляє історію ХХ сторіччя очима поета. Світові жорстокості, війни та руйнувань творець протиставляє бажання творити, зводити «мости» між культурами, мовами, народами. Після «Vasara» виставу «Пісок з урн» запрошено до Західної Європи. Мета гастрольного туру «сприяти міжнаціональному порозумінню», вистава виступить «провідником ідеї толерантності та національної терпимості», надзвичайно актуальної для сучасного світу.
Пізнаючи мистецтво один одного, люди рухаються назустріч, войовничість і нетерпимість поступляться місцем мудрості, розумінню і тоді театр стане осереддям добра, великодушності та миру. І не лише «Влітку», і не лише в Литві...
КОМЕНТАРІ
Рімас ТУМІНАС, президент фестивалю Vasara, художній керівник Театру ім. Вахтангова:
— Наш фестиваль ми присвячуємо презентації найбільш професійних і найбажаніших на світових сценах театральних труп і режисерів наших близьких і далеких країн. Для нас важливо, щоб на форумі виразно відчувалася спадкоємність театральних традицій.
Олег ЄФРЕМОВ, художній керівник фестивалю Vasara, директор Фонду підтримки міжнародного театрального фестивалю Vasara:
— Попри те, що Друскінінкай — курортне місто і відпочивальникам властиво хотіти розваг, глядачі сприймають високе мистецтво і зали повні. Ми за психологічний, академічний театр, вітається і яскрава форма, але, в першу чергу, це висока школа, традиції психологічного театру.
Всеволод ШИЛОВСЬКИЙ, народний артист РФ, член журі фестивалю Vasara:
— Литва — маленька країна, а якого найвищого класу режисерів дала мистецтву — Някрошюс, Тумінас, Карбаускіс... У Друскінінкаї бачиш представників усіх націй з виставами, такий солідний діапазон і розумієш, що театральне мистецтво непідвладне політичним віянням. Тут наявна єдність народів, ставлення свідчить про повагу та шанування таланту. Лише мистецтво спроможне протистояти усіляким політичним непорозумінням. Політиків за п’ять років ніхто не пригадає, а актори, їх творчість — це ж вічне!
