У Чернівцях каштани помирають стоячи
Дерева, які зацвіли вдруге за рік, потребують щеплення, коштів на яке немає
Аномалії у природі продовжують дивувати людей. Зокрема чернівчан. Цього тижня в обласному центрі на кількох вулицях удруге цього року зацвіли каштани. Білосніжні свічки й молоде листя розпустилися, наче навесні. Науковці б’ють на сполох, адже якщо найближчим часом ударять перші морози, дерева можуть загинути. Як зазначає завідувач кафедри ботаніки та охорони природи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ілля Чорней, причиною цього є каштанова міль. «Міль відкладає личинки, які поїдають листя. Унаслідок цього листя на дереві повністю опадає. Та коли, замість холодів, настає бабине літо, каштани сприймають це явище, як початок весни», — пояснює науковець. Тож дерева не в змозі набрати потрібного запасу поживних речовин і можуть навіть померти. Фахівець стверджує, що для того, щоб уберегти каштани, їх потрібно регулярно прищеплювати від такої «зарази». Але на це, звичайно, потрібні гроші. Наразі над цим питанням працює «Трест зеленого господарства», що в Чернівцях. Ситуацію тут коментують так: «На вулицях обласного центру тисячі каштанів. Тож для того, щоб ввести їм ін’єкцію від шкідників, потрібно мати значні кошти, яких наразі немає», — каже інженер з озеленення КП «Трест зеленого господарства та протизсувних робіт» Алла Хомутовська.
А на думку самих чернівчан, однією з причин цвітіння каштанів є надзвичайно спекотне цьогорічне літо, після якого настало різке похолодання. Та фахівці стверджують, що сформувати нові плоди дерева не встигнуть, і є загроза, що наступної весни вони взагалі не цвістимуть. То чи рятуватимуть у Чернівцях каштани, чи залишать їх помирати стоячи, наразі невідомо, повідомляє Дмитро ЛУКАНЮК, Чернівці.
На Дніпропетровщині вперше за півтора десятиріччя відбулися масштабні військові навчання
Під час масштабних тактичних військових навчань «Перспектива-2012» підрозділи української армії на водній частині Новомосковського загальновійськового полігона наводили переправу — збирали плавучий залізничний міст, до речі, єдиний в Україні. Збирали його дві доби, а щоб закріпити конструкцію завдовжки 325 метрів і вагою 1,5 тисячі тонни понтонерам знадобилося всього... сорок хвилин. Їхню роботу прикривали підрозділи десантників 25-ї окремої армійської бригади, яка базується на Дніпропетровщині. У ході навчань вертольоти умовного ворога намагалися перешкодити будівництву переправи, але із землі їх обстрілювали зенітно-ракетні комплекси «ОСА». Під водою чергували водолази. Навчання на Новомосковському полігоні були максимально наближені до бойових. Коли понтон склали і перевірили, по ньому рушила колона автомобільного транспорту, а вслід — залізничний состав, завантажений бойовими машинами загальною вагою понад 50 тонн. У ході бойових дій українським військовим удалося зупинити напад ворога на об’єкт, і переправа почала успішно діяти. Від усього, що відбувалося на полігоні, навіть у солдатів перехоплювало подих. «Ми зводили пором і закріплювали болти, щоб усе було міцно схоплено. Робили це дружно: й офіцери, й солдати», — розповідає монтажник 3-ї технічної роти 194-го понтонно-мостового загону Держспецтрансслужби України Дмитро Петров. За ходом навчань на Новомосковському полігоні спостерігали віце-прем’єр України — міністр інфраструктури Борис Колесніков, міністр оборони Дмитро Саламатін, начальник Генерального штабу генерал-полковник Володимир Замана й інші посадові особи. «Сьогодні ми проводимо такі масштабні навчання, яких раніше не проводили. Вони дуже корисні, оскільки дають можливість максимально відпрацювати взаємодію всіх підрозділів. Таких навчань буде багато», — пообіцяв міністр оборони. За його словами, понтонний міст, зібраний на навчаннях «Перспектива-2012», може використовуватися не лише у військових цілях, а й у мирний час — при ліквідації наслідків техногенних і природних катастроф, зокрема повеней, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
