Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Політінформація

27 вересня, 2012 - 00:00
ДНЯМИ НА ЛЕКЦІЇ В КИЄВІ ВІДОМИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ КАРИКАТУРИСТ, ДВОРАЗОВИЙ ЛАУРЕАТ ПУЛІТЦЕРІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ ДЕВІД ХОРС, НАМАЛЮВАВ ШАРЖ. ЗАТИСНЕНИЙ ДВОМА ЗДОРОВАНЯМИ, ХУДОРЛЯВИЙ ЖУРНАЛІСТ ВИГУКУЄ: «МЕНІ ТІЛЬКИ ТРЕБА ТРОХИ ПРОСТОРУ!». НА ДУМКУ АВТОРА, ЦЕ ВІДОБРАЖАЄ СИТУАЦІЮ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ. ОЧЕВИДНО, ЩО НАВІТЬ ЛАУРЕАТИ ПУЛІТЦЕРІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ ДАЛЕКІ ВІД РОЗУМІННЯ СИТУАЦІЇ. АДЖЕ УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ НЕ ТАКІ ОДНОЗНАЧНІ, ВОНИ СКЛАДНІ Й СПРОЩЕННЮ НЕ ПІДДАЮТЬСЯ. УТІМ, НА ЦЬОМУ МАЛЮНКУ ЗОБРАЖЕНО, ЯК

У Партії регіонів поки відмовилися від закону про наклеп

Зваживши усі обставини та виходячи з державних інтересів, депутат від Партії регіонів Віталій Журавський вирішив відкликати законопроект про наклеп, схвалений Верховною Радою у першому читанні. Про це повідомляє прес-служба Партії регіонів. «Я розумію, що напередодні виборів до ВР будь-яка ініціатива сприймається, щонайменше, із побоюванням та недовірою», — пояснив своє рішення автор законопроекту. Водночас депутат заявив, що сподівається на підтримку цього проекту в майбутньому. «На сьогодні я вирішив зняти це питання юридично, але не політично. Я залишаюся на тих самих політичних позиціях і переконаннях: у суспільстві давно назріла необхідність посилення відповідальності за посягання на честь та гідність кожної людини, а не тільки політика», — заявив депутат. Покращувати законопроект Журавський збирається шляхом проведення круглих столів разом із журналістами, вченими та правозахисниками. «Після широкого обговорення та розробки спільного бачення майбутнього законопроекту я маю намір запропонувати його до розгляду парламентом», — сказав регіонал. «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання. Він почув мою точку зору, точку зору своїх однопартійців. Такі рішення приймати поспіхом не можна», — сказав Віктор Янукович журналістам у Нью-Йорку, повідомляє прес-служба Президента. Нагадаємо, що після ухвалення 18 вересня у першому читанні ініціативи Журавського щодо криміналізації наклепу журналісти та громадські діячі створили групу спротиву. У мережі були опубліковані контакти усіх депутатів, котрі підтримали законопроект, та заклик запитати їх, чому вони проти свободи слова. Зокрема, у кількох містах було проведено журналістські мітинги.

ДО РЕЧІ

Віталій Журавський не зможе відкликати свій закон. За його постанову про зняття законопроекту з розгляду мають тепер проголосувати 226 депутатів. Як підкреслює Ліга.Закон, згідно зі статтею 104 Регламенту ВР, депутат не має права відкликати проект після внесення такого законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради. І тільки до його ухвалення у першому читанні проект можна буде відкликати за рішенням Ради і зняти із розгляду. В іншому разі це можливо тільки через ухвалення постанови ВР про скасування рішення Верховної Ради про затвердження проекту в першому читанні.

75% українців не задоволені рівнем роботи парламенту

Лише 11% українців вважають український парламент незалежним від Президента. Такі дані соцопитування Центру Разумкова, повідомляє «Тиждень.ua». На думку більшості українців, діяльність Верховної Ради спрямована на захист представників великого капіталу, ділків тіньового бізнесу й керівників органів державного управління. «Згідно з даними соцопитування, 47% українців вважають, що діяльність Верховної Ради спрямована насамперед на захист представників великого капіталу, 35% вважають, що на захист ділків тіньового бізнесу, 23% — на керівників органів державного управління. Лише 17% українців думають, що ВР працює на захист інтересів громадян України в цілому», — зазначив заступник гендиректора центру Юрій Якименко. Він також повідомив, що, відповідно до соцопитування, 75% українців не задоволені рівнем роботи парламенту, у той час як 12% вважають його задовільним. Якименко додав, що, на думку лише 11% українців, український парламент незалежний від Президента. За словами соціолога, така позиція українців передусім пов’язана з кризою парламенту. Саме тому більшість опитаних переконана, що від нового складу парламенту не треба чекати особливих змін. Опитування громадян тривало 10 — 15 серпня, опитано дві тисячі респондентів віком від 18 років у всіх регіонах.

Газета: 
Рубрика: