Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Доки?

Про бюрократизм щодо нагородження Віри Крепкіної
21 серпня, 2014 - 18:18
ВІРА КРЕПКІНА

Про знамениту легкоатлетку, олімпійську чемпіонку Віру Крепкіну, про її нелегку долю, про її спортивний і трудовий подвиги я вже писав у «Дні» двічі (№ 209 від 16 — 17 листопада 2012 р. і № 27 від 14 — 15 лютого 2014 р.).

Нагадаю читачам коротко про неї. Торік 15 квітня Вірі Самійлівні Крепкіній (дівоче прізвище Калашникова) минуло 80 років. Віра Крепкіна — інвалід першої групи, насилу пересувається, щодня повинна проходити не менше 1 км. для розробки суглобів.

До свого 80-річного ювілею Крепкіна чекала на державну нагороду. Інших спортсменів, чемпіонів тієї ж ХVII Олімпіади (Рим, 1960)  Віктора Цибуленка (метальник списа) та Івана Богдана (греко-римська боротьба) нагородили орденом «За заслуги» II ст., а двократну чемпіонку ХV Олімпіади (Гельсінкі, 1952) Ніну Бочарову — орденом княгині Ольги I ст. А про Крепкіну спортивні чиновники забули, хоча я ставив це питання перед НОК України ще на початку ювілейного для неї 2013 р.

Минуло майже півроку після другої публікації в «Дні» про Віру Крепкіну, а віз і нині там. Наприкінці липня ц.р. я зателефонував знову головному фахівцеві відділу фізичного виховання різних верств населення Міністерства сім’ї, молоді та спорту України Віктору Желудкову і він мені повідомив таку новину. Виявляється, що клопотання міністерства про нагородження має бути погоджене міськдержадміністрацією за місцем проживання того, кого представили до нагороди. І таке клопотання міністерство надіслало міському голові Києва Віталієві Кличку 27.06.2014 р., вих. № 4324 /10.2   Мав рацію Желудков, що клопотання в АП піде в свій  «кругообіг столами». Але виявилося, що перед цим  воно ще має зробити попередній «кругообіг столами» і в Київській міськдержадміністрації. Мимоволі виникає запитання — ким придумано такий бюрократичний трюк? Невже в такий важкий час урядовцям нема чого робити, щоб у міськдержадміністрації займатися нікому не потрібним узгодженням?

«Бюрократизм — канцелярщина, зневага до сутності справи під виглядом або заради дотримання формальностей» (МСЭ, т.2, 1958).  Таке ж визначення бюрократизму і в «Словаре русского языка» С.І.Ожегова і в чотиритомному  «Словаре русского языка» А.П.Євгеньєвої (1981—1984). Відомий такий історичний факт.  1919 р. нарком освіти Радянської республіки А.В.Луначарський призначив пенсію дочці О.С.Пушкіна Марії Олександрівні  (19.05.1832 — 22.02.1919) у числі дітей видатних людей. Але вона не дожила до неї.

Після всіляких реорганізацій міністром молоді і спорту з березня 2013 р. знову став Равіль Сафіуллін — лікар за освітою. 1993 р. від медицини відійшов, став спортивним функціонером. Народний депутат 4—6 скликань (2002—2010), заслужений працівник фізкультури і спорту (2006). 2013 р. Сафіуллін нагороджений орденом «За заслуги» I ст. (Указ Президента України №508/2013 від 14.09.2013). Тепер він — повний кавалер цього ордена. Цікаво, хто представляв Сафіулліна до нагороди? Не сам же він. Так чому ж міністр та інші забули про Крепкіну? Адже питання про її нагородження стояло на самому початку ювілейного для неї 2013 року і вона, як ніхто інший, підходила під цей указ. І сам міністр, як лікар за освітою, мав знати, що своїм бездушним учинком щодо олімпійської легенди Вірі Крепкіній завдає їй душевної травми.

Не пригадало про Крепкіну і ДСО «Локомотив», якому вона все своє спортивне життя служила вірою і правдою, своїми перемогами в спорті приносила і примножувала його славу. Їй неодноразово пропонували перейти до інших, більш престижних  ДСО, але вона була вірна «Локомотиву». Крепкіна — «Почесний залізничник», «Ветеран ДСО «Локомотив», заслужений майстер спорту. Час і залізничному відомству (як це заведено в інших відомствах)  подумати про проведення змагань на кубок її імені, бо своїми рекордами та всім своїм життям вона на це заслужила.

Здоров’я Віри Крепкіної весь час погіршується, вона часто хворіє. Торік вона двічі лежала в 12-й лікарні по два тижні, за що довелося заплатити понад  2000 гривень щоразу. А умови в лікарні такі, що довелося ночувати вдома (лікарня від будинку в 250 м.)  І цього року вона знову була на лікуванні в тій же лікарні майже сорок днів, за що знову довелося заплатити чималу суму і ночувати приходити додому. А в Конституції України (ст.49) записано: «Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм».

Може, новий міністр сім’ї, молоді і спорту Дмитро Булатов прискорить вирішення питання про нагородження Віри Крепкіної?

Микола БУКАТИЙ, Київ
Газета: 
Рубрика: