Уряд пропонує розширити список об’єктів, які можна передати в приватну власність. Відповідний законопроект №4541а «Про внесення змін до |Закону «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» зареєстровано у Верховній Раді. Відповідно до нього, кількість об’єктів, які більше не підлягають приватизації, зменшиться майже на дві третини (!) — з 1478 до 543 об’єктів.
Автори законопроекту запевняють: документ спрямований на «посилення контролю держави за збереженням і використанням майна підприємств, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації, зокрема й розташованих на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь; виведення виробництва спирту етилового за межі державної монополії та запровадження конкуренції у зазначеній галузі; запровадження конкурентної процедури продажу майна підприємств агропромислового комплексу; захист підприємств, що виключаються з переліку, від позаприватизаційних процедур ліквідації та відчуження їх майна, зокрема в процедурах банкрутства».
У разі прийняття парламентом запропонованих змін, приватизація торкнеться чи не усіх секторів економіки України. Зокрема, це — лікеро-горілчана, спиртова, енергетична, вугільна, машинобудівна та авіаційна галузі.
Водночас, у документі передбачено новий механізм посилення контролю держави над збереженням та використанням майна підприємств, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації. «Законопроектом пропонується затвердити перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (250 об’єктів), та перелік акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації (19 об’єктів)», — повідомили в прес-службі уряду.
Крім цього, законопроект містить ще дві новації. Перша — це часткова приватизація, в якій контрольний пакет акцій (60%) залишається державі, а решта — приватизується за рішенням Кабінету Міністрів і Ради національної безпеки і оборони. На думку авторів, це допоможе залучити інвесторів у стратегічні підприємства. Наразі в цьому списку нараховується лише три компанії — «Енергоатом», НВКГ «Зоря-Машпроект» і «Турбоатом».
Друга новація — заборона на приватизацію об’єктів права державної власності, розташованих на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. До цього списку увійшов 271 об’єкт. У переліку заборонених до приватизації підприємств уряд пропонує залишити «Укргідроенерго», «Укрспецтрансгаз», НАК «Нафтогаз України», «Укртранснафту», «Укргазвидобування», «Укртрансгаз», аеропорти «Бориспіль» і «Львів», донецькі СКБ радіотехнічних приладів, ПАО «Топаз» і ГАХК «Топаз», київські завод «Радар» і ГАХК «Артем», Ощадбанк і Укрексімбанк.
«День» запитав у експертів, чи зможе масштабна приватизація допомогти українській економіці? І чи взагалі на часі торги держмайном?
КОМЕНТАРІ
Андрій НОВАК, голова «Комітету економістів України»:
— Законопроект, який робить спробу масштабної приватизації, коли країна перебуває у стані війни, — це продовження масштабної спекуляції на війні. Вона вже триває кілька місяців на валютному ринку, а тепер поширюється на сферу державної власності.
Зараз не можна виставляти жодного об’єкта на приватизацію, тому що ця вартість буде мінімальною, адже ще невідомі наслідки завершення війни і взагалі, коли війна закінчиться. Очевидно, ця приватизація робиться для конкретних осіб, які хочуть під шумом проблем з війною за безцінь забрати залишки державної власності.
Тим паче, надходження до державного бюджету від приватизації будуть мінімальними і суттєво не поліпшать його стан, не дозволять вирішити проблеми. Це чистої води економічний злочин державного масштабу.
Приблизні збитки для економіки складно вирахувати. Адже зараз ціна об’єктів — мінімальна. До того ж ці об’єкти раніше не виставлялися на продаж і невідомо, за якими цінами їх будуть віддавати на приватизацію. Але якщо мова йде майже про тисячу об’єктів, то, за умови, що ці об’єкти продавалися б у мирний час, бюджет може недоотримати десятки мільярдів гривень.
Найбільш «цікавими» для приватизації будуть ті об’єкти, які забезпечують постійні фінансові надходження — інфраструктурні проекти, морські та річкові порти, ресурсні підприємства. Можливо, навіть зазіхнуть на підприємства, які працюють у військово-промисловому комплексі.
Чи будуть люди та компанії, які викуплять ці підприємства, дотримуватись умов приватизації і що це будуть за умови, можна спрогнозувати, порівнявши з 90-ми роками минулого століття. Коли на приватизацію дуже швидко за безцінь виставляли об’єкти державної власності, а нові власники потім не дотримували умов договору.
Володимир ЛАНОВИЙ, колишній міністр економіки України:
— Масштабність продажу об’єктів на приватизацію говорить не про структурований та фаховий підхід, а про спробу збільшити кількість майна, від якого уряд хоче отримати гроші та наповнити бюджет. Тобто, це просто фіскальна операція і вона, на жаль, жодним чином не пов’язана із реформуванням економіки.
Нам потрібно не просто передавати в приватну власність майно, а створювати конкурентні ринки. Державні підприємства, як правило, є монополістами, і тому потрібно їх реструктуризовувати. По-друге, потрібно відійти від продажу пакетів акцій в одні руки. Почати роздрібнювати їх і залучати якомога більше людей для участі. Це змінює соціальну структуру суспільства і позбавляє нас олігархату, який перший стоїть у таких процедурах, як приватизація, і лише погіршує стан нашої економіки.
Водночас, процедури, за якими проводитиметься приватизація, закриті, доступу широкого кола можливих інвесторів як закордонних, так і внутрішніх, — немає, як і в методології Фонду державного майна не прописана широка підписка на акції. Відповідно, умови процесу приватизації з точки зору ціни та доходів від продажу є найгіршими. Отож ціна за ці об’єкти буде мінімальною.
Головні наслідки масштабної приватизації — посилення позиції олігархів та відсутність середнього класу. Також монополізація ринків та процесу цінотворення. Це призводить до деградації виробництва.
Такі рішення відтягують нас від реформ, яких потребує економіка. Тому, очевидно, погіршення економічного стану України буде продовжуватися.
