Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Одинадцять запитань народним депутатам і Президенту України

25 вересня, 2014 - 19:16

Усі ці запитання стосуються Закону України «Про особливий статус деяких територій Донецької та Луганської областей»:

1. Терористи стверджують, що на переговорах у Мінську вони були не учасниками перемовин, а лише спостерігачами, тому не збираються дотримуватися усіх домовленостей. То де  гарантія, що вони дотримуватимуться усіх статей закону, коли він набере чинності?

2. Коли припиняться обстріли бойовиків та російськими регулярними військами українських військових та наших населених пунктів? Чи домовленості та статті закону — то одне, а їх дотримання — інше?

3. Ті ділянки українсько-російського кордону, що розмежовують територію Росії з тією, де зараз «хазяйнують» терористи, контролюватимуться українськими прикордонниками чи терористами укупі із частинами російських регулярних військ?

4. Коли українські прикордонники матимуть можливість оглядати вантажівки російського так званого гуманітарного конвою, щоби бачити, що везе до нас «стратегічний партнер» — продукти харчування, питну воду, медикаменти тощо або військовиків, танки, БТРи, «Гради», «Урагани», гаубиці, гранатомети та інше озброєння й техніку? Адже, доставляючи бронетехніку та інше озброєння закритими вантажівками, Росія не має потреби, аби ці «дарунки» перетинали кордони України відкрито. І тоді пан Чуркін у Раді Безпеки ООН палатиме «праведним» гнівом, коли чутиме, як «Россию совершенно безосновательно обвиняют в участии в гражданской войне на территории смежного государства».

5. Коли Росія виведе свої військові формування з української землі? Чи «дотримання» згаданих домовленостей буде здійснюватися саме завдяки присутності й «підтримці» цих формувань?

6. Коли українські військові зможуть повернутися до місць постійної дислокації на територіях, що зараз підконтрольні бойовикам?

7. Хто керуватиме українськими державними підприємствами, які нині розташовані на території, що зараз перебуває під контролем терористів? Хто розпоряджатиметься продукцією, яка на них виробляється — Українська держава чи терористи? Адже серед цих підприємств — донецький завод «Топаз», який виробляє унікальні «Кольчуги», завод у м. Сніжному, на якому виготовляють лопатки для пропелерів літаків та гвинтокрилів та багато інших.

8. Керманичі держави стверджують, що трирічний термін, протягом якого зазначені вище території матимуть особливий статус, потрібні нам для того, щоб ми зміцнили наші Збройні сили такою мірою, що вони будуть здатні дати гідну відсіч російському агресорові. То що: через три роки ми повертатимемо Крим й східні землі шляхом бойових дій проти Росії, тобто війною з нею? На що не наважується жодна інша країна світу?

9. Терористи стверджують, що невдовзі електроенергію вони отримуватимуть з Росії. Нас це влаштовує? А якщо ні, то як цьому запобігти?

10. Терористи мають намір завозити продукти харчування, не з України, а з Росії. Запитання ідентичне зазначеному у пункті вище.

11. Терористи забороняють вивчати у навчальних закладах (і середніх, і вищих) історію України, українську мову і літературу. Скільки ж років триватиме виховання манкуртів на сході України?

Андрій ЄВТУШЕНКО, пенсіонер, Київ
Газета: