Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ще раз про пристрасті за люстрацією

Або Чому однією з головних характеристик сильної держави виступає її обороноздатність
10 жовтня, 2014 - 16:30
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Спочатку про безумовно важливий і корисний почин телеканалу «1+1», що підготував цикл передач програми «Хоробрі серця» про українських бійців на південному сході. До студії запросили учасників битв. Вів програму режисер і виконавець головної ролі у фільмі «Хайтарма» Ахтем СЕЙТАБЛАЄВ. Вів чудово, з бездоганним відчуттям такту, що дуже рідко вдається нашим ведучим.

Гості в камуфляжах говорили про іловайський коридор смерті, куди наших хлопців заманили російські офіцери, гарантуючи безпеку своєю офіцерською честю й показавши, що честі в них немає ніякої, ні військової, ні цивільної. Українців у чистому полі розстрілювали, як у тирі. Смертельно небезпечно хоч у чомусь вірити в Москві і її людям. Скільки ще крові доведеться пролити нашому народові, щоб усвідомити цю просту істину? Чого чекати від тих, хто спокійно розстріляв своїх же власних співвітчизників-військовополонених, які йшли в українській колоні? Старий російський принцип: бий своїх, щоб чужі боялися. Влада, яка ніколи не шкодувала власного народу, не пошкодує й інших.

Комбат батальйону «Дніпро-1» Юрій Береза сказав, що в нього навіть після всього немає ненависті до росіян. Ну, ненависть — це ще не найстрашніше, є дещо гірше: презирство й гидливість. Вочевидь, такі почуття багато народів Європи переживали свого часу до гітлерівських німців.

НЕБЕЗПЕЧНІ ІЛЮЗІЇ

На жаль, серед мільйонів українців ще зберігається чимало ілюзій щодо Росії і росіян. Такі ілюзії надзвичайно небезпечні для України. Адже Путіну вдалося вивести особливу породу або расу «путінських росіян» (хоча й до Путіна там не все було благополучно.). Тут мимоволі порівнюєш ситуацію з Києвом 1941 року, в якому люди старшого віку згадали 1918 рік і кайзерських німців, які загалом поводилися пристойно й місцеве населення не ображали. Гітлерівські німці відрізнялися від них радикально. Нерозуміння цієї колосальної різниці для багатьох тисяч киян закінчилося трагічно. Багато київських євреїв не квапилися евакуюватися, пам’ятаючи з 1918 р., що «німці — культурний народ»... Гостя студії Миколи Вересня на «Еспресо -TV», мешканка Мінська, історик, розповіла, що чула від своєї подружки-єврейки про те, що «німці — цивілізовані люди» й нічого поганого не зроблять. Не дай, звісно, Боже, але сьогодні й українці можуть бути так само жахливо розчаровані у своїй вірі в «російських братів».

На ICTV на «Свободі слова» говорили про реформи. Політолог В.Карасьов у даному випадку справедливо зазначав, що для успішних реформ необхідна сильна держава, в Сомалі ніякі реформи не можливі. Правильно, але чому ж тоді Карасьов постійно впадає в безмежний пацифізм, не розуміючи, що однією з головних характеристик сильної держави виступає її обороноздатність? Хто інвестуватиме в країну, яка у будь-який момент може бути зруйнована через свою військову слабкість?

Про «наполеонівські» реформаторські плани нинішньої влади розповів віце-прем’єр Володимир Гройсман, який виступив з позицією повної лояльності до президента й прем’єра. З точки зору апаратної етики — правильно. Гройсман був успішним міським головою Вінниці, напевно, він хороший заступник Яценюка. Але він людина конкретної справи, що поки випадає з нашого брехливого «візантійського» політикуму. Може, це й на краще. Політиків в Україні повно, а кваліфікованих технократів — дефіцит. На плечах віце-прем’єра важка вітчизняна комунальна сфера. Дай Боже, щоб йому вдалося разом з нами з найменшими втратами пройти зиму 2014-2015 років... Це буде найграндіозніше випробування.

Потім до мікрофону в студії вийшов пан Хорошковський. Він сміливо критикував нинішню владу. Цю владу є за що критикувати, але в першу чергу, на мій погляд, за те, що вона не поставила неприємних запитань ні Хорошковському, ні іншим людям Януковича. А не підбивши підсумків з тими, проти кого повстав народ, дуже важко реально рухатися вперед.

Політолог Олексій Гарань нагадав колишньому шефові СБУ за Януковича Хорошковському, як він віднімав частоти в «5-го каналу», садив до в’язниці Тимошенко й Луценка й дещо іще.

Гарань єхидно запропонував генералові армії України Хорошковському поїхати в зону АТО й там водити солдатів в атаки. Поставили йому й запитання, за що він отримав найвище в нашій країні військове звання. Хорошковський заявив, що в діяльності СБУ є моменти, про які не можна говорити публічно. Словом, Штірліц.

На Першому Національному телеканалі в програмі Наталії Седлецької «Схеми» журналіст Сергій Андрушко на Банковій поставив питання Порошенку: «Що робив у будівлі вашої адміністрації мер Харкова Кернес?» Порошенко: «Кернес спілкувався з главою адміністрації й зі мною теж. Я ж Президент усієї України». Ну, по-перше, не всієї. Щоб усієї, треба спочатку відновити суверенітет над Кримом і всім Донбасом. А по-друге, таку ритуальну фразу наші перші особи виголошують завжди, коли здають, зливають якісь принципові речі.

Тому слід звернути особливу увагу на те, чи проковтне Порошенко відновлення пам’ятника Леніну в Харкові (ідея-фікс Кернеса) і чи крізь пальці дивитиметься на ігри з ХНР («Харківською народною республікою», шеврони якої у великій кількості завезли вже в ДНР і ЛНР).

На думку «Схем», у мажоритарних округах Порошенко й Кличко грають у піддавки з людьми Януковича, виставляючи проти них свідомо слабких кандидатів. Йде колаборація команди Порошенка з режимом Януковича без фізичної присутності самого Януковича. Здається, нинішня влада своєю поведінкою наполегливо намагається організувати в Києві третій Майдан.

На Шустер-LIVE побувала Тимошенко, якій Дмитро Гордон поставив запитання: ви зустрічалися з Путіним, ви його вивчили, хто або що змусить Путіна відмовитися від претензій на Україну? Тимошенко відповіла: «Путін сьогодні проблема №1 для всього світу, він реальна загроза світовому порядку. Путін прийшов до влади з фальшивим месіанством щодо створення нової імперії всіма засобами. Він не відмовиться від імперської величі. Це абсолютний диктатор. Усередині Росії він забетонував усе й хоче стати світовим лідером. Він реально переформатує світ під себе. Але світ протистоїть Путіну, й рішення зупиняти його вже прийнято. Нам важливо, щоб світ не вигравав час у цій боротьбі за рахунок України. Багато політиків світу думають: якщо Україна не докладає всіх зусиль для самозахисту, то й нам можна не квапитися. Наша армія не має ресурсів, оскільки державна влада не виконує своїх функцій. Люди обурені, що захисники України кинуті владою напризволяще. Треба припинити хаос в оборонній сфері». Тимошенко сказала ще багато розумного й правильного, але чомусь перебуваючи при владі наші політики не квапляться діяти настільки ж розумно й правильно...

Ігорь ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: