У відділі рідкісних та цінних видань обласної бібліотеки ім. Д.І. Чижевського у Кіровограді триває виставка «Перша світова: історія і факти», присвячена 100-річчю одного з найбільших військових конфліктів в історії людства, що мав вирішальний вплив на історію минулого століття та призвів до розпаду чотирьох імперій: Австро-Угорської, Німецької, Османської та Російської.
1 серпня 1914 року Російська імперія, а разом із нею і більша частина території сучасної України, вступила у Першу світову війну. Українці опинилися між двох ворожих імперій — Російської та Австро-Угорської. За підрахунками істориків, у складі російської імперської армії воювало близько чотирьох мільйонів українців, у лавах австро-угорського війська близько 700 тисяч, близько мільйона з них ніколи не повернулися до рідного дому, їхні могили розкидані повсюди в Європі — на землях нинішньої Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Румунії, Білорусі, України, Сербії, Росії, України...
На стендах виставки — рідкісні видання, в яких досліджується тема Першої світової війни, що побачили світ у 1915 — 1920 роках, а також документи Державного архіву Кіровоградської області, які відображають життя Єлисаветграда у роки цієї війни. Зокрема, це проект Братського кладовища російських воїнів, які загинули у Великій Європейській війні (так на той час називали Першу світову), датований 25 листопада 1914 року. Виставка багато ілюстрована світлинами столітньої давності з особистої колекції кіровоградця Юрія Тютюшкіна та сімейних архівів читачів бібліотеки.
Юрій Тютюшкін зібрав кілька десятків фотографій воїнів Першої світової війни, які були зроблені в єлисаветградських фотоательє під час перебувань цих військовослужбовців у нашому місті, та світлин, надісланих воїнами родичам в Єлисаветград.
«Одна з фотографій датована 28 березня 1915 року, — говорить Юрій Володимирович. — На знімку, зробленому в фотоательє Плетцера, три солдати. По центру з шаблею — кавалер трьох Георгієвських Хрестів. На зворотному боці: «На память брату Порфирию от брата Иллариона. Город Єлисаветград, 454 пехотный Херсонский полк, 4 рота, 4 взвод». Нижче підпис — Десятов Максим Матвійович, прапорщик».
Не менш цікавою є і зібрання фотографій сестер милосердя, жительок Єлисаветграда. Зважаючи на їхню кількість, можна стверджувати, що багато наших землячок брало участь у Першій світовій війні, надаючи медичну допомогу воїнам на полях битв та лікуючи їх у госпіталях. На зворотному боці фотографії Наталії Коготовської, яка також зроблена в фотоательє Плетцера, чиясь рука написала: «Бедная девочка! Как отвратительно сложилась ее жизнь!»
Пам’ятники воїнам, які загинули на полях битв Першої світової війни, можна перелічити на пальцях рук. Один з них, і єдиний на Кіровоградщині, — у селі Кам’янече Новоархангельського району.
«Пам’ятний знак односельчанам, які загинули на фронтах Першої світової, у Кам’янечому встановили 1918 року, — говорить директор місцевої школи Микола Павлюк. — Це чотиригранний паралелепіпед заввишки майже півтора метра, який увінчує хрест. На одному боці викарбовано: «Сей памятник поставили Отцы и Жены воинов-героев положивших жизнь свою за Веру и Родину в великую войну 1914—1915—1916—1917 годы. Память их сохранится из Рода в Род». На інших трьох боках викарбовано 36 прізвищ жителів Кам’янечого, які загинули на полях війни.
За словами Миколи Васильовича, загалом близько сотні жителів Кам’янечого воювали в російській армії. Більше половини з них залишилися на полях битв. Родичі загиблих зібрали кошти і встановили у центрі села пам’ятний знак. На його боках викарбували прізвища лише тих, чиї родичі дали гроші. Цікаво, що цей пам’ятник не було сплюндровано ні радянською владою, ні під час окупації Кам’янечого фашистами.
