У Румунії, яка є після Болгарії другою найбіднішою країною в ЄС, розгорнулась гостра боротьба за президентське крісло. Після першого туру чинний 42-річний прем’єр-міністр, представник соціал-демократичної партії Віктор Понта отримав 40,3 відсотки голосів. Його суперник, лідер опозиційної Націонал-ліберальної партії, мер Сібіу Клаус Йоханнес — на десять відсотків менше. У виборах брали участь 14 претендентів.
Лідер соціал-демократів впевнений у своїй перемозі в другому турі перегонів, запланованому на 16 листопада. Напередодні голосування Понта заявив, що результати першого туру він буде спостерігати по телебаченню з пакетом попкорну. А після голосування він зазначив: «Як президент румунів, я думаю, ми зможемо рухатися вперед вже від 17 листопада. Рухатися шляхом єдності, спільної праці та життя разом із мільйонами румунів, які голосували за мене. Але також і разом з тими, хто голосував за інших, або і взагалі не голосував».
У ході президентської кампанії він робив дуже багато різких заяв. Зокрема, він порівняв 10-річне правління президента консервативна Траяна Бесеску, свого заклятого ворога, з «нацистським режимом». Президент у відповідь звинуватив Віктор Понта у тому, що той «завербованим агентом» наприкінці 90-х років.
Як відзначають оглядачі, обіцянки Понта поліпшити стандарти життя через високі зарплати та пенсії допомогли уникнути йому скандалів із підкупом та шпигунством. Окрім того, прем’єр-міністр Румунії завоював популярність тим, що послабив деякі заходи жорсткої економії, запроваджені попереднім урядом. Водночас Понта наголосив на необхідності підтримувати добрі відносини з Євросоюзом та Китаєм. Він також недавно оголосив про збільшення на 10 відсотків заробітної плати в медичному секторі. Що, зрозуміло, додало йому в популярності.
Хоча Понта пообіцяв зберегти систему правосуддя незалежною, але його часті звинувачення антикорупційного бюро DNA в упередженості, викликають занепокоєння. У так званий «чорний вівторок» у грудні минулого року, уряд Понта ухвалив низку нових законів, які надають імунітет виборним посадовим особам.
До речі, сам Понта починав свою політичну кар’єру як прокурор у 2001 році. Він швидко піднявся в ешелонах Соціал-демократичної партії (колишньої комуністичної), яку очолював Адріан Настасе, прем’єр-міністр — 2000 по 2004, якого пізніше було ув’язнено на вісім років за корупцію.
Саме у цей період Віктор Понта, який вільно розмовляє англійською та французькою мовами, написав дисертацію на тему Міжнародного кримінального суду, яку згодом багато експертів засудили як плагіат. І вже після двох років головування у партії він став прем’єр-міністром у 2012 році, привівши свою партію до великої перемоги. Під його керівництвом економіка країни відновилась — слідом за відновленням Європи — а дефіцит знизився.
Прем’єр-міністр порушив питання можливого проведення референдуму в 2016 році, якщо він буде обраний президентом, щоб румуни обдирали за своїм бажанням форму правління. «Якщо 51% румунів хочуть монархію, то ми матимемо нову конституцію, що це передбачатиме», — сказав він.
Кандидат від націонал-лібералів теж впевнений, що здобуде перемогу, і обіцяє країні подолати економічні труднощі та корупцію. «Я в цих перегонах єдиний кандидат, який готовий гарантувати справедливість, незалежність і верховенство закону» — заявив Йоханніс. 55-річний ліберал Йоханніс, представник німецькомовної меншини заявив, що голосував за Румунія, яка добре працює».
«ПОНТА Є ЗНАЧНО БІЛЬШ ДОСВІДЧЕНИМ У ПИТАННЯХ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ»
Оана ПОПЕСКУ, директор Центру попередження конфліктів, Бухарест:
— У даний момент ще рано говорити, що Понта переможе на цих виборах. У нього лише перевага у 10 відсотків, але зараз ніхто не знає, чи цей розрив збережеться у другому турі і чи його суперник подолає розрив.
На мою думку, важливим чинником є те, як цими днями йтимуть переговори щодо посади прем’єр-міністра. Можливо, Понта намагатиметься запропонувати її комусь, хто може мобілізувати голоси для нього. Враховуючи всі чинники, можна точно сказати, що це будуть дуже тісні перегони.
Окрім того, треба врахувати голоси діаспори, бо багато румунів за кордоном не змогли проголосувати у першому турі, головним чином через погану організацію голосування. Тому зараз румуни дуже сердиті на уряд. А люди в діаспорі становлять до 5 відсотків від усіх виборців. Тому ця злість може вилитись у мобілізацію голосів проти Понти. І все може змінитись з дня на день. І зараз обидва кандидати мають шанси на перемогу.
— Чи є відмінності в обох кандидатів у політиці щодо України?
— Серед цих двох кандидатів немає великих відмінностей у зовнішній політиці. На мою думку, головна відмінність полягає в тому, що Понта є значно більше досвідченим у питаннях зовнішньої політики. Очевидно, що останні місяці він зробив ключову річ. У нього був один недолік у порівнянні з Басеску, який координує зовнішню політику. Вважалось, що Понта не має відповідного досвіду. У внутрішній політиці його звинувачували у тому, що він намагався бути ближчим до Росії та Китаю. Тому він намагався побудувати добрі відносини із Заходом, щоб представляти імідж солідного лідера у зовнішній політиці. Він здійснив багато поїздок за кордон, зокрема і до США. Відтак Понта є більш досвідченим, має значно кращий персонал, і значно кращі зв’язки з людьми, які спроможні формувати зовнішню політику в Румунії.
Тим часом Клаус Йоханес є аутсайдером у центральній політиці. Він вийшов з трансільванського округу Румунії. Він був лише мером до того, як взяв участь у президентській кампанії. У нього мало досвіду у зовнішній політиці. Тому я вважаю його дуже недосвідченим. Це головна його проблема. Найімовірніше він буде провадити таку саму політику як Понта, підтримувати європейське майбутнє України, європейські та американські санкції проти Росії. Тобто дотримуватися позиції, яку займають ЄС, США і НАТО.
Хто б не виграв вибори у Румунії, його пріоритетом буде внесок у регіональну безпеку, будівництво значно кращих відносин з Україною, ніж ми мали за останні декілька років. Новий президент буде працювати разом з ЄС і США та надати всю можливу допомогу Україні.
«ГОВОРИТИ ПРО МИНУЛЕ ЯК НОВЕ ВІДРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОЇ РУМУНІЇ — АБСОЛЮТНИЙ НОНСЕНС»
Діну ДЖУРЕСКУ, член Румунської академії наук, Бухарест:
— По-перше, як історик, я вважаю, що найкраще коментувати результати виборів після того, як у нас буде сформовано новий уряд. Тоді можна буде побачити, хто з ким працює, щоб зрозуміти еволюцію. По-друге, Румунія має враховувати позицію щодо Росії, України, Польщі, і загалом до Південно-східної Європи. Очевидно, така політика має враховувати інтереси основних гравців тут — у Південно-східній Європі і, звісно, власні національні інтереси.
Зараз складно сказати, хто з двох кандидатів буде кращим для країни. Як для мене кращим буде той, хто враховує національні інтереси Румунії і водночас зможе гармонізувати національні інтереси з інтересами сусідських країн. Не думаю, що між Україною та Румунією є проблеми, які не можна вирішити. Наприклад, мова може йти про шанування культурної ідентичності румун, які живуть на Буковині. Більшого ми не хочемо. У нас спільний Дунай — дуже важлива комерційна річка. Тому я думаю, існує погодження між національними інтересами України та Румунію.
— А чи не існує загрози, що новий уряд намагатиметься відновити Велику Румунію, чого прагнуть деякі політичні сили у вашій країні?
— Для мене як для історика — це великий нонсенс — Велика Румунія. Зараз існує республіка Молдова, республіка Україна. Тому говорити про минуле як нове відродження Великої Румунії, як це відбулося у 1918 році, коли весь регіон Румунії, який успадкувала більшість румун, об’єднався у державу під назвою велика Румунія це — абсолютний нонсенс. Оскільки реальність зовсім інша, ніж коли була Велика Румунія у 1918 році. Тоді українська держава лише починала становитись. А тепер це велика країна, і тому потрібно враховувати її інтереси. Справді тоді не було Молдови, а тимчасовий уряд, який намагався справитись з впливом більшовиків. Тому історичні умови зараз повністю відмінні від тодішніх умов і треба їх шанувати.
Що стосується заяв про можливе відродження монархії. Я не знаю, що думає з цього приводу пан Понта. Справді, я цього не знаю, я не на належу до його партії. І тому не стежу за його поглядами щодо монархії у Румунії.
— За повідомленнями преси, Понта пообіцяв посадити Басеску за грати після завершення каденції у ще діючого президента Румунії. Що ви думаєте про це?
— Це справді вирішувати новій державній владі, яка приступить до виконання обов’язків після виборів. Але у нас існує державна судова система. І ви не можете когось саджати за грати за власною волею. Не думаю, що так буде. Але нам треба почекати, як новий режим буде вирішувати це питання. І тут певну роль грає також і парламент.
