Рахувати гроші в чужих кишенях завжди вважалося не дуже пристойним заняттям. Проте експертне середовище навіть зобов’язане час від часу проводити виміри в українських гаманцях і давати прогнози, худнутимуть вони в майбутньому чи, навпаки, товстішатимуть. На жаль, дані, отримані під час чергових круглих столів на цю тему, не радують. Як вважає завідувачка відділу рівня життя Інституту демографії й соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько, падіння реальних доходів населення України на кінець року становитиме 20%. «Це не означає, що в усіх однаково падають доходи, — уточнює науковець, — традиційно менше це відчувають багаті, більше — найбідніші. Адже інфляційний тиск на продукти харчування ударяє по малозабезпечених верствах населення».
Колега Черенько по інституту Лідія Ткаченко, виступаючи перед іншою аудиторією, передбачила, що в Україні не буде популістського бюджету, який би незаслужено роздавав гроші громадянам. За її словами, цього не допустить ні уряд, ні Міжнародний валютний фонд, «який так багато грошей у нас вклав». Проте експерт вважає, що Україна й надалі залишатиметься однією з найбідніших країн — «наш добробут відкинуто дуже далеко». «У нас дуже швидко скорочується населення, й, зокрема, міграційні втрати дуже великі, — продовжує вона, — потік документів від українців про переїзд до європейських країн (Євростат про це свідчить) зріс у 10 разів. Причому насправді поїдуть уже не на заробітки, а назавжди».
Як зробити, щоб українці не їздили шукати щастя за кордоном, а знаходили роботу вдома? Відповідаючи на це запитання, експерти впевнено зазначають, що вирішити це завдання допоможуть лише іноземні інвестиції. Як вважає директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць, цього року вони до України не прийдуть, а ті, що прийдуть 2015 року, почнуть працювати й давати прибуток лише 2016 року. «Це рік, — говорить академік, — у якому може стартувати економічне зростання, яке визначатиметься інвестиційними процесами».
«Але на кожен відсоток очікуваного зростання ВВП, — підкреслює Геєць, — має бути зростання інвестицій у 2,5-3,5%, а якщо ми хочемо, наприклад, мати 5% зростання ВВП, то треба отримати 12-13% зростання інвестицій». «Лише у таких умовах відбувається економічне зростання й економічний розвиток», — додає директор інституту. (Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко не без гіркоти зауважує, що нинішнього року іноземні інвестиції до України вперше в історії становили мінус $400 мільйонів, тобто інвестиції не надходять, а відходять). Геєць також звертає увагу на ще два чинники, що можуть впливати на рівень життя населення: це детінізація економіки, а також наявність і наповненість статей держбюджету, спрямованих на підтримку бідних верств населення.
Проте економіст Андрій Блінов зазначає, що, за офіційною статистикою, падіння реальних доходів населення за дев’ять місяців 2014 року становило близько 5%. При цьому ВВП у доларовому еквіваленті скоротився на 45%, а реальні доходи населення — на 30%. Але у людей, які працюють у малому й середньому бізнесі, скорочення доходів, на думку економіста, «йде в рази».
Геєць вважає, що втратили в життєвому рівні здебільшого ті, хто як споживачі орієнтується на імпортні товари, а ті, хто купує товари вітчизняного виробництва, від інфляції сильно не постраждали.
Блінов також зазначає, що не можна чекати, що падіння гривні вже досягло можливого дна. «За нинішнього змінного курсу ми маємо негативний баланс торгівлі товарами й послугами. Це один з головних чинників, які показують, що в умовах відсутності інвестицій девальвація триватиме», — наполягає експерт.
«Соціальна держава померла, — цитує заяву голландського монарха політолог, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. — Людям у цій благополучній європейській країні чесно сказали, що про неї слід забути й що припиняється фінансування низки соціальних проектів, підвищуються податки тощо». «У нас це скажуть ще не скоро, — прогнозує політолог, — у нашій державі правду не заведено говорити, особливо перед виборами. Навіть на тлі потрясінь у нас обіцяють, що за нас усе буде добре, буде краще». Посилаючись на соціологічні дослідження, експерт наводить дані про соціальне самопочуття населення. За його словами, за останні 10 років приблизно 3-4% людей говорили, що їхнє життя за кілька останніх місяців істотно погіршилося. І приблизно стільки ж (2-3%) опитаних зазначали поліпшення життя. Зараз же 8-9% говорять, що їхнє життя істотно погіршилося, й лише 1% вказують на істотне поліпшення життя. «Це суб’єктивні оцінки, але на них також треба звертати увагу, — підкреслює Бондаренко. — Вони показують реальний стан життя населення».
«За офіційною статистикою, падіння реальних доходів населення за дев’ять місяців 2014 року становило близько 5%. При цьому ВВП у доларовому еквіваленті скоротився на 45%, а реальні доходи населення — на 30%»
Виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко намагався показати варіанти виходу нашої країни з економічної кризи. Але розмови про можливе використання в Україні нового плану Маршалла він відкидає. За його словами, в Україні його розуміють так: давайте отримаємо гроші, якими перекриємо дефіцит держбюджету, а далі «вирулюватимемо нашою економікою». «Я боюся, що в такому трактуванні план Маршалла для Україні не буде сприйнятий на Заході, а на майбутній конференції донорів для України заведе ситуацію в безвихідь», — зазначає експерт.
Він вважає, що бюджет-2015 стане для України і її нового парламенту своєрідним тестом на популізм і впевнений, що в нашої країни є потенціал, який можна й треба розвинути, щоб вирівняти ситуацію. Понад 50% ВВП країни розподіляється зараз через бюджет, у якому є колосальні дірки. Одна з них — НАК «Нафтогаз України». Для розв’язання цієї проблеми, за словами експерта, треба запустити механізм соціального захисту населення. Він упевнений, що на конференції донорів на це дадуть необхідні кошти. Потім можна підвищувати тарифи й ліквідовувати дефіцит «Нафтогазу», зменшуючи цим і дефіцит держбюджету.
«Населення при цьому, — впевнений Устенко, — не постраждає. Слід зробити так, щоб не треба було нікуди ходити: держава сама має перерахувати гроші з однієї кишені в другу». Експерт запевняє також, що світова спільнота з радістю дасть гроші на боротьбу з корупцією, на дерегуляцію. «Усе, що заважає працювати, вважається недружнім по відношенню до бізнесу, — говорить він, — і має відсікатися й знищуватися, а бюрократ позбавляється можливості працювати в корупційному полі». І на це, а також на вдосконалення судової системи світова спільнота й навіть бізнес дадуть гроші, запевняє Устенко. «Але не варто розраховувати, що на донорській конференції можна отримати мільярди на вихід України з глухого кута, — зі знанням справи переконує експерт. — На Заході є дуже чітке розуміння того, що у нас корупційна країна. Ми завжди були за цим показником у хвості списку».
«Але виникає питання про політичну волю. Наскільки вона сильна для того, щоб швидко проводити зміни в країні? — запитує експерт і ділиться своїми побоюваннями: — Я боюся того, що виникають колосальні ризики, пов’язані з монетизацією дефіциту держбюджету. Це просто страшно. Рівень безробіття за методологією МОТ на кінець цього року може становити приблизно 9%, а в східних регіонах може бути вдвічі більшим».
