Вчора, 2 грудня, столичний суд зобов’язав прокуратуру Києва відкрити кримінальне провадження щодо Валерії Гонтарєвої. Главу Нацбанку підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди (ст. 364 Кримінального кодексу).
Позивач — адвокат Ростислав Кравець. Він переконаний, що валютні інтервенції Нацбанку в серпні 2014 року відбувалися із спекуляціями.
5 серпня НБУ виходив на міжбанк із купівлею долара по 11,93 грн/$1, продажем — по 12,26 грн/$1, а вже через три дні — 8 серпня — торгував на валютному ринку дорожче: по 12,45—12,6 грн/$1. При цьому спочатку по нижчому курсу продав на міжбанку 69 мільйонів доларів, а через декілька днів купив 35 мільйонів доларів дешевше. У позовній заяві Кравець зазначає, що в результаті таких угод з купівлі/продажу валюти, Нацбанк втратив 19 копійок з кожного долара.
«У будь-якому випадку спробувати варто. Якщо все це «проковтнути», то нічого не зміниться. А хочеться дійсно все змінити, щоб у НБУ ніколи більше не виникало навіть бажання пограти з курсом», — зазначив на своїй сторінці у «Фейсбуці» адвокат. Він зазначає, що суд прийняв рішення лише з третьої спроби.
У прокуратурі міста Києва повідомляють, що провадження щодо Валерії Гонтарєвої поки що не відкривали. «Учорашнє рішення Печерського суду, про яке повідомили в ЗМІ, до нас не ще приходило. Ми його чекаємо», — написала прес-секретар столичної прокуратури Олена Яхно на своїй сторінці в «Фейсбуці». Також вона наголосила, що це рішення суду оскарженню не підлягає, і як тільки воно надійде до прокуратури, одразу ж буде виконуватися.
За всю історію існування Національного банку України Валерія Гонтарєва стала першим головою, до якого було пред’явлено претензії саме в судовій формі. Питання виникали і до попередніх очільників Нацбанку, але до суду не доходило. І слід наголосити, що позов Ростислава Кравця — не перший, хто наважився створити прецедент.
Як повідомляв «День» («Таємниця рефінансування», «День» від 12 листопада 2014 року), депутат ВР України VІІ скликання Володимир Полочанінов вже майже півроку судиться із НБУ. Причина — відмова фінрегулятором надати інформацію про рефінансування комерційних банків. «Це для мене принципова річ. Я хочу, щоб система працювала так, як потрібно. Народний депутат має право отримувати будь-яку інформацію. Зокрема — інформацію щодо рефінансування комерційних банків Національним банком», — каже депутат. Володимир Полочанінов вже подав касаційну заяву до Верховного суду. Її розгляд відбудеться 10 грудня. «У будь-якому випадку, я намагаюсь дійти до кінця», — каже депутат та додає, що у випадку програшу в українському суді шукатиме шлях вирішення цього питання закордоном.
Конфлікти навколо діяльності НБУ і його глави зацікавили вже й міжнародних кредиторів. Відтак, у США вимагають розслідувати розкрадання в Україні американських кредитів. Минулого тижня член комітету у закордонних справах Палати представників США Стів Стокман звернувся до Дослідницької служби Конгресу з проханням розслідувати факти корупції і махінацій з державними коштами в Україні.
«Сполучені Штати надають Україні гранти і кредити тоді, коли поширюються відомості про корупцію в українському уряді й поза ним. Звучать звинувачення на адресу Національного банку України. Рада Європейського Союзу ввела обмежувальні заходи щодо 18 колишніх міністрів і посадових осіб, яких вважають причетними до розкрадання держкоштів», — зазначає Стокман у листі. Йдеться про держгарантії, які надав Конгрес США в квітні цього року. У результаті Україна залучила на зовнішніх ринках відповідну суму всього під 1,844% річних, що стало найдешевшим запозиченням за всю історію виходу країни на зовнішні ринки.
Новообраний парламент вже відреагував на претензії «ринку» до діяльності голови НБУ у свій спосіб. 27 листопада народні депутати Дмитро Святаш і Валерій Писаренко (обидва позафракційні) зареєстрували у Верховній Раді проект постанови про звернення до Президента України щодо звільнення з посади голови Національного банку України Гонтарєвої В.О.
«Постанову буде ухвалено, як тільки вона пройде погодження у парламентському комітеті. Коли це буде, складно сказати, бо коаліція наразі не може визначитися, хто і за який комітет відповідатиме. Цією постановою ми тільки ставимо питання про те, що треба поміняти голову НБУ на кваліфікованішого. Питанням кримінальної відповідальності, якщо буде знайдено підстави для цього, має займатися прокуратура і суд, а не парламент», — розповів «Дню» Писаренко.
Сама ж глава НБУ розцінила дії Святаша та Писаренка як спробу тиску на Національний банк. «Так, цей законопроект однозначно є тиском на мене як главу НБУ і на мою команду», — каже Валерія Гонтарєва. За її словами, причиною такого тиску є робота фінрегулятора по виведенню з ринку «банків-конвертаційних» центрів. «Власники цих закладів використовують всі можливі методи тиску, і до них приєднуються ті політики, які не хочуть платити за своїми кредитами. Тому це дуже символічно, що саме Святаш і Писаренко подали законопроект про моє звільнення, я рада, що я їм не подобаюся», — сказала вона. Нагадаємо, в листопаді минулого року керівництво «Укрсиббанку» заявляло, що структури, пов’язані з народним депутатом Дмитро Святашем, не повертають банку кредит. Сума заборгованості складала 800 млн грн.
КОМЕНТАР
Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери»:
— Свої розрахунки проводив особисто, спираючись на офіційні дані НБУ (скільки валюти продали, за яким курсом). Я порахував, що протягом двох днів гривня не могла девальвувати на 4,5%. Це неринковий механізм девальвації. Саме тому звернувся в правоохоронні органи. З НБУ до мене не зверталися. Судового засідання поки не передбачено. На даний момент слідчі органи внесуть дані в реєстр і почнуть проводити досудове розслідування. Якщо під час судової експертизи буде виявлено порушення в діях голови НБУ, тоді справу передадуть до суду і нинішнього главу НБУ притягнуть до кримінальної відповідальності. Я вважаю, це буде правильно. Не знайдуть — закриють.
Покарання за статтею 364 та 365 Кримінального Кодексу передбачено досить велике: позбавлення волі та можливий також арешт майна. Наслідком прийняття судом задовільного рішення за моїм зверненням буде страх чиновників НБУ надалі вести себе самовпевнено, порушуючи законодавство. Ще один результат — до НБУ можлива поява значної кількості позовів від компаній і фізосіб, які купували валюту для закриття експортних контрактів та повернення кредитів.
