Група науковців Національного університету «Львівська політехніка) (с.н.с Педан А. Д., д.е.н. Чухрай Н. І., аспірант Гнатюк М. В.) розробила і запропонувала проект Інституту винахідництва. Це — міждисциплінарний інститут, куди відбиратимуть за певними тестами талановитих абітурієнтів, які стали студентами університету. Тест розроблено Інститутом обдарованої дитини АПН України. В розробці програми Інституту винахідництва брали участь університетські Інститут економіки і менеджменту, Інститут гуманітарних і соціальних наук, Інститут права і психології. Заплановано лекції з футурології, емоційного інтелекту, бізнес-планування, управління проектами та інші. Будуть утворювати пари «фізик + лірик», (технар плюс гуманітарій ). Це дасть їм змогу розширювати свій кругозір, бути більш упевненими у своїх поглядах. Детальніше з концепцією науковців можна ознайомитися на сайті своєї Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки у матеріалі «Інститут винахідництва — джерело фінансування наукової й інноваційної діяльності дослідницького університету».
• Комфортні умови для реалізації інтелектуального потенціалу кожного студента дають їм змогу доводити ідеї до стану винаходу. Винахід патентуватимуть згідно з українським законодавством. Тоді він перетворюється на об’єкт інтелектуальної власності (ОІВ). І це вже — товар. Який, можливо, і потрібно продати. Кому? В Україні попиту, на жаль, майже немає. В той же час у світі є безліч спеціалізованих організацій, які займаються пошуком і скупкою наукових винаходів у всіх сферах. Тільки необхідно встановити з ними вигідні ділові контакти. Безперервний потік ОІВ буде мати наслідком безперервний фінансовий потік. Інститут перетвориться не лише на потужний науково-винахідницький центр, а й стане не менш потужною фінансовою структурою, яка фінансово допомагатиме дослідницькому університету НУ «Львівська політехніка».
Недавно в Сіднеї закінчився міжнародний конкурс Microsoft Imagine Cup. До фіналу дійшло 350 студентів із 75 ( ! ) країн світу. Перемогу отримали чотири студенти з Донецької філії Комп’ютерної академії «Шаг». Свій винахід вони змайстрували на кухні п’ятиповерхової «хрущовки». Нагадую слова «генія ХХ століття» художника Івана Марчука, який жив у багатьох країнах: «У жодній країні світу не народжується стільки талановитих людей на 1 кв.км, як в Україні». Автоматично виникає риторичне запитання: чому ж ми такі бідні? Тому що абсолютна більшість цих талантів нікому не потрібна.
• Наші таланти лише потрібно виловлювати, збирати до купи, створювати для них комфортні умови, сприяти максимальній реалізації їхніх талантів.
Уявімо, що державницькі мужі України зрозуміють необхідність підтримки науки і такі інститути будуть створені в Харкові, Одесі, Києві. Накривши мережею своїх філіалів усю Україну вони перетворять її в один з впливових наукових світових центрів. Нью-Васюки?
Інститут винахідництва вирішуватиме такі питання:
1. він дає можливість молодим талантам реалізувати себе тут, в Україні, не виїжджаючи за кордон, стримується витік мізків;
2. поступово створюється фінансова самодостатність, незалежність від державного бюджету;
3. формується нова галузь економіки — економіка винахідництва;
4. примноження індивідуального людського капіталу призведе до збільшення інтелектуального потенціалу держави, підвищить її конкурентоспроможність;
5. зрештою, подібні Інститути та їх аналоги прискорять формування науково-технічної і гуманітарної еліти держави, як запоруки її майбутнього.
Здійснення цього проекту сприятиме реалізації оприлюдненого мером Львова ще 2011 року рішучого наміру: «Стратегічна ціль Львова — розвинутись в одну з регіональних столиць Європи, центр освітніх та інформаційних технологій Східної Європи, місце, де народжуються та впроваджуються в життя інноваційні продукти. І це не пусті слова чи мрії».
• Концепція львівських науковців знайшла підтримку у голови Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти Лілії Гриневич. Адже банальна істина: розвиток економіки напряму залежить від розвитку науки, від уваги держави до неї, і насамперед від її фінансування. В рамках переходу до нового укладу, та й узагалі в XXI столітті, найбільш затребуваним товаром є ідеї, наукові проекти. Вже в найближчий час могутність держави, її місце і вплив у світі визначатиметься не тоннами виплавленого металу або кількістю машин і устаткування, а скільки вчених, винахідників припадає на 1000 жителів.
Згідно з міжнародними стандартами на науку необхідно витрачати мінімум 3% ВВП. Якщо менше — наука приречена на вмирання.
2010 року в Україні на неї витрачалося 0,43% ВВП. Це , звичайно, найнижчий показник серед європейських країн. Сумно, що 2013 року цей показник впав до 0,3% ВВП, а 2014 року — вже до 0,25%. Це рівень слаборозвинених країн Африки. Роками лежать невидані монографії і наукові збірники, в яких, не виключено, пропадають геніальні відкриття. Немає грошей. Про закупівлю сучасного обладнання годі і говорити, якщо немає закордонних грантів. Прикро, але, як стверджують експерти, в угоді про парламентську коаліцію передбачено різке скорочення фінансування так званих неперспективних наукових розробок. А до слова, в США, в НАСА, є спеціальний інститут, який збирає божевільні ідеї, і навіть фінансує їх. На всякий випадок.
• Результатом такої зневаги до науки є низький приріст ВВП за рахунок нових технологій — 0,7%. У розвинених країнах — від 60% до 90%. Економіка, принаймні її промислова складова, деградує разом з наукою. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислового виробництва стабільно падає: 2002 року — 7%, 2009-го — 4,8%, 2011-го — 3,8%. Аналогічно зменшується кількість працівників у інноваційних сферах — за 20 років у 3,3 раза. За цей час у США і в Західній Європі їх стало більше в 2 рази, а в Південно-Східній Азії — в 4 рази.
Політика нашої влади поки що лише прискорює подальшу деградацію науки. Так, у нас — війна. Але наука, освіта та культура — це стрижень тилу («День» 13.11.2014). Без науки сучасну війну не виграти. Наука — фундамент обороноздатності країни. І жодні реформи неможливі без науки.
