Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Багато галасу даремно

Медіа-експерт про ліквідацію комісії з питань моралі: «Етичні стандарти повинні регулюватися суспільством». Хто візьме на себе таку відповідальність?
11 лютого, 2015 - 11:50

Учора депутати розглянули законопроект про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі», який створив передумови для ліквідації Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі. Парламентарі виявили надзвичайну одностайність — за основу і в цілому проголосували «за» 245 нардепів. Під час обговорення законопроекту лунали дошкульні характеристики органу, як-от «паразитуючий» та «одіозний». Вікторія Сюмар та Ірина Подоляк наголошували на тому, що це — неефективне використання бюджетних коштів та занадто велика розкіш в часи війни, а Юрій Луценко закликав «ліквідувати потворне дитя Черновецького».

Про ліквідацію комісії з питань моралі в Україні говорять уже давно. За 5 років на цей орган було потрачено 30 млн грн, натомість комісія видавала рішення на кшталт «взяти до відома, що Тарас Шевченко — національний символ України».

До того ж це рішення було одним із пунктів Коаліційної угоди. У підпункті 2.3.4 розділу XV «Соціально-гуманітарна реформа» зазначено: «Ліквідація комісії з питань захисту суспільної моралі як державної інституції». Проти ліквідації цього органу одразу ж виступила Всеукраїнська Рада Церков. Проте активісти продовжили боротьбу за ліквідацію «старорежимного органу», зокрема народний депутат «Самопомочі» Ірина Подоляк 4 лютого опублікувала лист із підписами інших депутатів до Арсенія Яценюка, в якому нардепи звертаються із закликом якнайшвидше завершити процес ліквідації комісії з питань моралі.

Громадські активісти та деякі народні депутати постійно намагалися роз’яснити як Раді Церков, так і суспільству, що комісія з питань моралі не має нічого спільного із захистом цієї ж моралі. Перед голосуванням автор законопроекту Ольга Червакова зазначила, що експертизи цього органу є юридично нікчемними і їх не можна прикріпити ні до адміністративної, ні до кримінальної справи. Натомість у законі є дев’ять державних органів, які мають можливість здійснювати нагляд за захистом суспільної моралі.

— Думаю, процес ліквідації усе одно не буде швидким, — коментує «Дню» медіа-експерт Світлана ОСТАПА. — Уже стільки разів ми «ховали» комісію з питань моралі, але все одно все затягувалося. Думаю, голова комісії Василь Костицький проводив індивідуальну роботу з тими, хто мав би це робити на практиці, і питання не виконували. Після того як сьогодні ухвалили закон, певні дії у правовому полі має виконати Кабмін. Там є як прихильники, так і противники комісії.

У діяльності цієї комісії є певна колізія. Однією з її функцій було надання експертних висновків щодо визначення, наприклад, закликів до ксенофобії чи розпалення релігійної або національної ворожнечі. Цього від них могла вимагати міліція. Але їхні експерти не були в реєстрі судових експертів, які мають ліцензію, а відповідно і право робити такі висновки. Мені здається, якщо така комісія і мала би працювати, то тільки на громадських засадах і на місцевому рівні. Загальнонаціональної комісії не потрібно. Це пережиток минулого. Та й узагалі питання моралі повинні регулюватися суспільством, а не правом.

Анна СВЕНТАХ, «День»
Газета: 
Рубрика: