25 лютого Єврокомісії було презентовано проект енергетичної стратегії Енергетичного союзу. Як пише Suddeutsche Zeitung, він покликаний об’єднати зусилля ЄС у протистоянні Росії на енергоринку. Документ представив віце-президент ЄС з енергетичних питань Марош Шефчович. Напередодні він охарактеризував план створення Енергосоюзу як «найамбітніший проект з часів створення союзу вугілля і сталі». Ядром стратегії є стирання кордонів між 28 енергоринками і зменшення залежності від Росії, яка неодноразово використовувала ресурси як засіб політичного тиску. Згідно з документом, держави-члени повинні будуть подавати угоди про постачання енергоносіїв з третіми країнами на перевірку відповідності законодавству ЄС.
За словами Шефчовича, Європейський союз, який «дуже втомився щоліта хвилюватися через те, як буде з постачанням енергоносіїв на майбутню зиму», поза сумнівом, підтримає проект формування Енергосоюзу. «Європейський енергетичний союз забезпечить енергетичну безпеку ЄС, — зазначає єврокомісар. — Його створення означатиме реалізацію планів будівництва єдиного європейського ринку енергоресурсів, ліквідацію існуючих технічних і адміністративних бар’єрів». Шефчович чекає оптимізації цін на енергоносії для споживачів у ЄС, оскільки Європейський енергетичний союз дасть змогу державам — членам організації зберегти значні бюджетні кошти. Як альтернативного постачальника газу до ЄС Шефчович розглядає Азербайджан і розповідає, що вже розпочалася реалізація проекту «Південний газовий коридор», яким газ із Каспійського регіону надходитиме до Європи.
Схоже, момент для створення нового європейського об’єднання обрано з філігранною точністю. З одного боку, тепла зима в Європі сприяла тому, що в підземних сховищах є достатня для кінця лютого кількість газу. Створити загрозу енергобезпеці європейських країн, до чого могла б як хід у відповідь проти створення Енергосоюзу вдатися Росія, за цих умов зовсім непросто. З другого боку, в Росії зараз все ж з’явилися якісь примарні підстави лякати Європу «поведінкою» України, оскільки між двома країнами назріває черговий газовий конфлікт.
Його зав’язкою можна вважати зовні нічим не примітну заяву «Газпрому» від 20 лютого про те, що він «постачає газ як на колишні пункти прийому-здачі газу, так і нові — на кордоні Луганської і Донецької областей (попри те, що заявки на ці напрями українська сторона не подавала). «Відповідно до заявки «Нафтогазу України», — сказав журналістам голова правління «Газпрому» Олексій Міллер, — «Газпром» сьогодні збільшив постачання газу в Україну, зокрема через газовимірювальні станції «Прохорівка» і «Платове».
Але ще 19 лютого голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв повідомив, що, незважаючи на руйнування газопроводів у результаті боїв, Україна відновила постачання газу в непідконтрольні райони Донбасу, і постачання газу з РФ туди не потрібні. У «Нафтогазі» заявили, що постачання російського газу на Донбас через «Платове» і «Прохорівку» не відповідає контрактові — українська сторона не подавала відповідних заявок. Окрім того, у цих точках входу немає можливості обліку кількості отриманого газу.
Природно, Україна відмовилася його враховувати, чого добивався від неї російський монополіст, і з 20–21 лютого збільшила (у 1,5 разу порівняно з другою декадою цього місяця) імпорт природного газу з Росії. За даними «Укртрансгазу», 19 лютого в Україну надійшло 43,23 мільйона кубометрів російського газу, 20 лютого — 46,58 мільйона. Ці постачання, як повідомили Інтерфакс Україна в «Укртрансгазі», йшли через газовимірювальні станції «Суджа», «Валуйки», «Сохранівка» і «Писарівка». Медведєв же доповів Путину, що заявка української сторони на постачання газу з Росії збільшилася в 2,5 разу і, при збереженні такого рівня, обсяги, за які зроблено попередню оплату Росії, буде вибрано протягом трьох-чотирьох днів.
І тут Росія вирішила не лише урізувати свої поставки, а й у черговий раз звинуватити Київ у намірах блокувати постачання газу до Європи. «Україна не зробила вчасно нову попередню оплату за газ. На сьогодні залишилося попередньо оплаченого газу лише 219 мільйонів кубометрів, — розповідав журналістам Міллер, пояснюючи, чому «Газпром» не виконав українського замовлення. — На зарахування коштів від «Нафтогазу» на рахунок «Газпрому» йде близько двох днів. Тому постачання газу в Україну в обсязі заявки 114 мільйонів кубометрів вже всього лише через два дні призведе до повного припинення постачання російського газу в Україну, що створює серйозні ризики для транзиту газу до Європи».
У «Нафтогазі» вважають невиконання заявки порушенням контракту на постачання газу між компаніями і тристороннього юридично зобов’язуючого протоколу, підписаного міністром енергетики Росії Олександром Новаком, єврокомісаром з енергетики Гюнтером Еттінгером і міністром енергетики України Юрієм Проданом 30 жовтня минулого року в Брюсселі. А тому заявляють про неможливість внесення попередньої оплати за газ без упевненості в неухильному виконанні «Газпромом» своїх зобов’язань. Тим часом джерело, близьке до «Нафтогазу», на умовах анонімності сказало «Дню»: «Мені здається, насправді все набагато простіше: у нас, найімовірніше і на жаль, немає коштів для того, щоб зробити попередню оплату».
Нагадаємо, що згідно з доповненням до контракту, покупець може подати заявку про збільшення добового обсягу постачання до 114 мільйонів кубометрів або про зменшення добового обсягу аж до нуля. Продавець зобов’язаний виконати заявку покупця в повному обсязі, якщо вона подана за дві доби до дати передбачуваного збільшення чи зменшення постачання.
У Євросоюзі стежать за перипетіями конфлікту, що розгорається, але воліють вдавати, що нічого страшного не відбувається. Як заявила офіційний представник ЄК Анна-Кайса Ітконен, транзиту російського газу до Європи поки що не зачепила газова суперечка між Москвою і Києвом. У Європі вважають, що ситуація з постачанням газу до Євросоюзу продовжує залишатися нормальною. «Єврокомісія чекає, що «зимовий пакет» (постачань газу) буде повністю виконаний обома сторонами — Україною і Росією», — сказала Ітконен у вівторок на брифінгу у Брюсселі.
«Гадаю, Європа за цієї ситуації надміру спокійна, — сказав «Дню» директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський, — і це нагадує також і її позицію щодо російської агресії. Але в Європі мають розуміти, якщо Україна програє свою перманентну газову суперечку з Росією, то від цього потерпатиме і Європа, оскільки не доклала достатніх зусиль, аби підтримати найкоротший і, отже, вигідний їй маршрут постачання енергоносіїв».
P.S. Прес-служба Єврокомісії не підтвердила можливості оголошеної головою правління «Нафтогазу» Андрієм Коболєвим тристоронньої зустрічі щодо газу — ЄС–РФ–Україна у Брюсселі в найближчий четвер чи п’ятницю. «Ні, ми не можемо цього підтвердити», — заявив Інтерфаксу в середу співрозмовник у ЄК.
Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ:
«Гадаю, Європа за цієї ситуації надміру спокійна. Це нагадує також і її позицію щодо російської агресії. Але в Європі мають розуміти, якщо Україна програє свою перманентну газову суперечку з Росією, то від цього потерпатиме і Європа, оскільки не доклала достатніх зусиль, аби підтримати найкоротший і, отже, вигідний їй маршрут постачання енергоносіїв»
