У неділю, 22 березня, головнокомандувач силами НАТО в Європі заявив, що ухвала не відправляти зброю на Україну спричинить масу ризиків, і знову висловив стурбованість тим, як виконуються умови мирної угоди, підписаної в Мінську в лютому.
Генерал ВПС США Філіп Брідлав у черговий раз нагадав про потребу протистояти дипломатичним, економічним і військовим інструментам, які Росія використовує для підтримки сепаратистів на сході України.
«Тому я вважаю, що ми на Заході маємо розглянути всі інструменти як відповідь. Чи може це стати дестабілізуючим чинником? Відповідь — так! Але і бездіяльність може призвести до дестабілізації, — сказав він під час Брюссельського форуму Німецького фонду Маршалла. — Я гадаю, це ще одне питання, на яке нашій країні варто звернути увагу. Чи є бездіяльність адекватним кроком?»
За словами американських урядовців, адміністрація Обами розглядає можливість надання зброї, у тому числі протитанкових ракет і досконаліших радіолокаційних систем, українським урядовим військам, які продовжують стримувати сепаратистів у рамках конфлікту, в результаті якого торік загинуло понад 5 тисяч осіб.
Проте США не стали квапитися з наданням смертоносної зброї на тлі опозиції з боку більшості європейських країн, у тому числі Німеччини і Франції, а також на тлі відносної стабілізації ситуації на сході України.
Росія заперечує інформацію про те, що вона підтримує ополченців на сході України.
Генерал Брідлав заявив про стурбованість НАТО тим, як виконуються умови угоди про припинення вогню, підписаної в Мінську, зокрема тим, куди було відведено важке озброєння із зон бойових дій.
«Ми бачимо пересування озброєння. Але ми не знаємо, чи відводиться воно із зон бойових дій, ми лише знаємо, що воно переміщується, — сказав він. — Ми продовжуємо спостерігати тривожні ознаки того, що різне військове устаткування, яке забезпечує протиповітряну оборону, оперативне управління і постачання, перетинає абсолютно прозорий кордон, тому є занепокоєння щодо того, виконуються умови Мінської угоди чи ні».
Генерал Брідлав також прокоментував загрозу Росії, спрямовану на те, щоб перешкодити Данії приєднатися до системи протиракетної оборони НАТО.
«Це всього лишень наступний крок, — сказав він, згадавши про те, що раніше Росія чинила «серйозний тиск» на Румунію та Польщу. — Будь-яка країна, яка захоче приєднатися до цієї оборонної системи, відчує на собі подібний дипломатичний і політичний тиск».
Під час свого виступу на Брюссельському форумі президент Польщі Броніслав Коморовський зазначив, що НАТО зараз переживає період випробування на міцність своїх обіцянок, даних у ході вересневого саміту у Вельсі щодо підвищення рівня готовності і мобільності, у тому числі обіцянки створити сили швидкого реагування, аби протистояти загрозі з боку Росії на сході України.
За словами пана Коморовського, члени НАТО вже «довго і з тривогою чекають, коли ці ухвали буде виконано... Йдеться про авторитет Альянсу».
Пан Коморовський попередив, що поступки Росії на тлі насильства на Україні можуть призвести лише до ескалації агресії. Він назвав західні санкції щодо Росії «відносно м’якими».
Лоуренс НОРМАН
The Wall Street Journal, США, 22 березня 2015, переклад ИноСМИ.Ru
