Із 7 по 16 вересня на сцені Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької відбудуться гастролі Театру ім. І. Франка.
— Шість років минає з часу останнього приїзду франківців до Львова. Тоді ми відкривали свої гастролі «Украденим щастям» і разом із львів’янами святкували 150-річчя Івана Яковича Франка та 750-річчя міста Лева. Ніхто навіть уявити не міг, що Ступка в ролі Миколи востаннє виходить на рідний кін... Сьогодні Богдана Сильвестровича немає з нами. І ми вирішили присвятити гастролі світлій пам’яті нашого художнього керівника, який 11 років із любов’ю до кожного франківця прискіпливо будував свій Театр, — розказала «Дню» Наталія ПОНОМАРЕНКО, керівник літературно-драматичної частини Театру ім. І. Франка. — Ступка продовжив традиції фундатора Театру І. Франка Гната Юри і свого вчителя і друга Сергія Данченка. Він сміливо йшов на експеримент, розширював творчу палітру, запрошуючи режисерів різних театральних напрямків. Із театром співпрацювали режисери з Польщі, Грузії, Канади, Литви, Росії. За його ініціативи десять років тому відкрився експериментальний Театр у фойє. Навесні цього року Богдан Сильвестрович зумів добитися, щоб запрацювала нова Камерна сцена (будівництво якої тривало 23 роки!), і назвав її ім’ям свого творчого побратима Сергія Данченка.
За період роботи Б. Ступки як керманича франківців у нашу трупу влилася молода кров — 25 митців, серед яких є і його учні. Кожен із акторів мав дебют, і більшість виправдали надії майстра. Богдан Сильвестрович був харизматичною особистістю, геніальним митцем, демократичним, відкритим до спілкування і надзвичайно молодим. Він любив життя і талановитих людей. Із захватом міг десятки разів дивитися вистави свого театру, а потім азартно обговорювати найтонші нюанси роботи кожного актора...
П’ять вистав, які ми внесли до гастролей у Львові, — це вибір Богдана Ступки (бо до останньої мити свого життя він хвилювався за свій рідний театр і колектив). Постановки створені різними режисерами в різні роки і репрезентують основні жанри сценічного мистецтва.
У трагікомічні ситуації потрапляють герої «Кайдашевої сім’ї», створеної Петром Ільченком за повістю класика Івана Нечуя-Левицького. Ця вистава є однією з найаншлаговіших, у якій грають Наталія Сумська, Володимир Коляда, Валерій Дудник, Зінаїда Цесаренко, Ніна Гіляровська, Олександр Форманчук, Назар Задніпровський. Постановка торкається вічних, як світ, проблем: як віднайти взаєморозуміння і злагоду в родині, як навчитися слухати й почути одне одного, як прожити достойне життя.
Один із найдемократичніших жанрів — мюзикл, представлений виставою «Едіт Піаф. Життя в кредит» у постановці Ігоря Афанасьєва. Поет Юрій Рибчинський написав п’єсу і познайомив із молодим композитором Вікторією Васалатій. Вона не лише написала прекрасну, мелодійну, надзвичайно відповідну творчості великої співачки Франції музику, а й відтворила на сцені її образ. Яскрава, відверто театральна вистава розповідає про складні життєві колізії Едіт від народження до першого тріумфу. До мюзиклу залучені провідні актори різних поколінь: Людмила Смородіна, Олександр Задніпровський, Василь Мазур, Анжеліка Савченко, Ольга Кондратюк, Олександр Форманчук, Тарас Жирко.
Не залишить публіка поза увагою «Грека Зорбу» (постановка Віктора Малахова за романом Нікаса Казандзакіса). Мудрець, філософ, музикант і гультіпака Зорба мандрує по світах, проповідуючи добро і справедливість, дарує людям надію на щастя, свято вірячи, що життя — вічне, і вічність його полягає в тому, щоб відчути бодай мить щастя і поділити її з ближнім. Як сказав виконавець головної ролі Анатолій Хостікоєв в одному з інтерв’ю, «є поняття вічні — Віра! Дружба! Любов! Щирість! Порядність! Честь! Совість!»...
Комедія Миколи Гоголя «Одруження» представляє акторське сузір’я: Ірина Дорошенко, Олексій Богданович, Богдан Бенюк, Олександр Логінов, Володимир Коляда, Василь Мазур, Любов Кубюк, Юрій Ребрик, Анжеліка Савченко. До речі, ця вистава стала дебютною для внука й учня Богдана Сильвестровича — Дмитра Ступки, який за задумом режисера вистави Валентина Козьменко-Делінде виконує декілька ролей, серед яких — і сам Микола Васильович Гоголь...
Усесвітньо відомий польський режисер Кшиштоф Зануссі подарував нашому театру і глядачам виставу «Маленькі подружні злочини» за п’єсою французького сучасного драматурга Еріка-Емануїла Шмітта. Головні ролі виконують прем’єри трупи — Ірина Дорошенко й Олексій Богданович. Постановка вирізняється вишуканістю психологічного малюнку й шармом. Це історія про вічний конфлікт між чоловіком і жінкою.
Хочу нагадати, що Богдан Сильвестрович Ступка в численних інтерв’ю, на зустрічах із глядачами та прес-конференціях ЗМІ постійно наголошував: «Я бачив багато вистав, безліч театрів і запевняю вас: у нас найкраща трупа в Європі! Нашим акторам може позаздрити будь-який театр». Він, як ніхто, розумів акторів, тому що сам був Актором Божою милістю. І ще одна фраза, яка супроводжувала всі його вчинки, — «Сцена і тільки сцена. Лише там треба доводити, чого ти вартий. Вона все проявить!»...
Наразі керівництва франківців і заньківчан ведуть перемовини, щоб провести спільний вечір, на якому виступлять кияни і львів’яни та згадають митця його колеги (бо два театри і дві сцени Богдан Ступка вважав рідними). На кону Театру ім. М. Заньковецької він дебютував і там відчув смак слави, а з Києвом пов’язана його творча доля впродовж 34 років як майстра-актора й художнього керівника головної драматичної сцени України.
