У Києві на конференції «Реорганізація державних ТРК та створення НСТУ: регіональний вимір» медіа-експерти, журналісти, керівники державних каналів, народні депутати з комітету з питань свободи слова та інформаційної політики разом із керівниками Держкомтелерадіо та Нацради з питань телебачення та радіомовлення дискутували про особливості реорганізації державних телерадіокомпаній у процесі створення приватного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Представники ОДТРК показали свій продукт та намагалися знайти йому місце в ефірах двох майбутніх телевізійних каналів — суспільно-політичного та суспільного культурно-освітнього. Утім, на майбутнє ТРК «Культура» цього разу, як і три тижні тому на представленні Суспільного ТБ за участі Президента Петра Порошенка та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, особливої уваги не звернули. На каналі занепокоїлися: чи не загубиться під час творення суспільних каналів українська «Культура»?
«Нас дуже турбує процес становлення суспільного ТБ в Україні, в ході якого чиновники просто загубили канал «Культура», — зауважила в коментарі «Дню» редактор каналу «Культура» Тамара БОЙКО. — Коли ухвалювали законодавство про створення суспільного телебачення, зауважували, що буде два телеканали — суспільно-політичний та культурно-просвітницький. Ми розуміли, що це — наше місце. Тому спокійно готувалися до того, що переходимо у формат суспільного. Але, власне, на презентації за участі глави держави нам пояснили, що суспільний перший канал буде «швидкий» (або «живий») — тобто там будуть прямі ефіри, новини, дискусії, а другий — обдумування та обсмоктування контенту цього «швидкого» каналу. А «Культура» загубилася. Канал ніде не називають. Ми цим дуже стурбовані. Особливо якщо згадати, як важко ми домагалися ефіру, створивши канал з нуля, як нас відразу підтримала інтелігенція, але не помічала влада — «загубити» сьогодні «Культуру» просто не можна. Це при тому, що ми — єдиний канал, який 24 години на добу розповідає про українських мистецьких діячів, історію, забуті імена. Далеко не всі українці розуміють, що ми — діти Ярослава Мудрого, не знають, у якій насправді країні живемо, куди з такими культурно-історичним надбанням рухаємося... Тільки на «Культурі», попри обмежене фінансування, можна побачити, наприклад, такий цикл програм, як «Люди прямостояння». Це слова Василя Стуса, який сказав, що нас врятує тільки «прямостояння». Перша програма була про Василя Стуса, друга — про Івана Білика, а третя — про філософа Сергія Кримського. Який ще канал покаже ці імена?
Справді, попри те, що «Культуру» фактично позбавлено ефіру — канал можна побачити лише через супутник, у деяких кабельних мережах та он-лайн в Інтернеті, його журналісти порушують важливі теми, пропонують глядачам якісні, з точки зору контенту, програми, які, втім, не популярні через свій часто «архаїчний» формат. І сьогодні, під час інформаційної агресії Росії, її зазіхання на українську історію та культуру, Україна цілком могла б використати вже створений культурно-освітній ресурс для пропагування своїх цінностей.
«У нас в Україні є радіо «Культура», яке ніхто не чує. І є канал «Культура», який ніхто не бачить. Але варто було б і бачити, і чути, — каже заступник генерального директора ДТК «Культура» Тетяна БАРИШПОЛ. — Сьогодні країна переходить на «цифру». І в цьому питанні про наш канал забули. У «пакетах» кабельних провайдерів нас також здебільшого немає, хоча наразі активно спілкуємося з ними, щоб включили. Крім того, нині йде боротьба за частоти для «Культури». Сьогодні закон передбачає наявність двох майбутніх телевізійних телеканалів — один суспільно-політичний, другий — культурно-освітній. Перший будується на базі Першого національного, а другий — «Культури». Про це не може бути дискусій. А стурбованість колективу виникла з приводу того, що наш канал можуть загубити чи забути, пов’язана з тим, що на презентації СМ прозвучало, що перший канал буде — «живий», а другий, мовляв, — «відтерміновані рефлексії». Як культура може бути «відтерміновоною рефлексією»? Хоч як би там було, до кінця цього року ми працюватимемо за своїми затвердженими ліцензіями та медіа-планами».
У Держкомтелерадіо про дискусії щодо другого суспільного мовлення — культурно-освітнього, знають. Утім, наголошують — остаточне рішення буде прийнято пізніше, після формування наглядової ради СМ.
«Нещодавня презентація НСТУ, на мій погляд, крім позитивних емоцій і зустрічі симпатиків суспільного, виконала два завдання. Перше — час розмов і мрій завершився, і присутність на заході Президента і прем’єра закріпила цю позицію. Друге — це був міні-звіт робочої групи, що зроблено за рік. Ми побачили і почули багато цікавих, креативних ідей. Тому після формування наглядовій раді, правлінню та редакційній раді є з чого визначати стратегію розбудови каналу. Загубитись «Культура» не може — нагадаю, що в Законі чітко визначено: «НСТУ здійснює мовлення не менше, ніж на двох загальнонаціональних каналах — суспільно-політичному та культурно-освітньому». Крапка, — прокоментував «Дню» голова Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олег Наливайко. — У майбутнього менеджменту НСТУ, безумовно, однією з проблем буде аудиторія, яка вимірюється і рейтингується. Це один з елементів оцінки, хоч як би ми його не критикували, і бажання буде найлегшим шляхом інфотейменту, серіального мила його підвищити. Завдання Спостережної та редакційної ради — тримати європейський стандарт для НСТУ. Ми не створюємо ще одного комерційного мовника, в якого головне — це отримання прибутку. На мій погляд, нас чекає ера телевізійної документалістики, історичної та сучасної. І ідея суспільного мовлення є саме в цьому тренді. А культурно-освітній суспільний канал, на мій погляд, треба розбудовувати на базі «Культури», щоб зберегти творчі напрацювання, використати їхній досвід. Але кінцеве рішення має затвердити Наглядова рада за пропозицією правління НСТУ».
Сьогодні на «Культурі», за словами Тетяни Баришпол, хочуть з оптимізмом дивитися у майбутнє: канал існує 12 років, веде 24-годинне мовлення та зібрав довкола себе відомих журналістів і оглядачів, які глибоко спеціалізуються на темі культури, це, зокрема, Тамара Бойко, Василь Герасим’юк, Сергій Тримбач, Валентина Тимошко, Борис Куріцин... Традиційно на каналі чимало нових творчих проектів, але для їх реалізації влада мусить масово познайомити українського глядача з українською «Культурою», а не сприймати мовник як «відтерміновані рефлексії».
