Депутати схвалили в першому читанні законопроект про відкриття ряду реєстрів прав власності. Йдеться про документ № 2423 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції». Він без перебільшення революційний, і його появи чекали багато років, адже в разі його ухвалення будь-хто зможе отримати інформацію про те, кому (юридичній чи фізичній особі) належить та чи інша нерухомість, земельна ділянка або автотранспорт.
Втім, відкритість таких відомостей все ж буде неповною. Адже інформація про об’єкти нерухомого майна надаватиметься з певними обмеженнями. Щоби не розголошувати персональних даних про місце проживання особи, що часто збігається з адресою нерухомого майна у власності, а також щоби попередити протиправні зазіхання на приватну власність, пропонується розкривати відомості щодо назви області, міста, району, на території яких розташовано об’єкт нерухомого майна. «Такий підхід дасть змогу, з одного боку, виконати цілі та завдання законопроекту, а з іншого — не нашкодити суб’єктам власності на нерухоме майно відкриттям інформації про їхні права на нерухоме майно», — зазначено в пояснювальній записці до документа.
У Раді вважають, що документ поставить крапку в боротьбі з корупцією. «Наш парламент зробив найважливіший крок, щоб залучити всю країну до подолання корупції. Ми в першому читанні ухвалили закон про відкриття всієї інформації про власників землі, нерухомості й автомашин. Щоб у кожному містечку громада могла легко дізнатися з Інтернету, що має той чи інший суддя, прокурор чи голова РДА, а також їхні родичі, друзі, куми, ні більше ні менше. Така прозорість різко полегшить роботу з протидії корупції для медіа, громадських організацій та просто активних громадян, тобто тих, хто по-справжньому бореться з мародерами, доки суди і правоохоронні органи їх очолюють», — оцінюючи документ, написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» голова парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв. Чи справді це так? Про це «День» запитав експертів.
Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер адвокатської компанії» Кравець та Партнери»:
— У цілому позитивно оцінюю цю ініціативу про максимальну відкритість державних реєстрів, зокрема Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державного земельного кадастру. Це певними чином стримуватиме корупцію. Проте подібна ініціатива не є панацеєю і, на мою думку, матиме мінімальний ефект сьогодні. Значно ефективнішою була б реальна (а не декларативна) боротьба з корупцією і надання громадськості контролю. Крім того, навіть з такою відкритістю не складно «тугіше» реєструвати на підставних осіб нерухомість і транспортні засоби, оформляючи відповідні юридичні документи. Крім того, для запобігання порушенням прав громадян варто було б чіткіше визначити фіксацію осіб, які звертаються до реєстрів за відповідною інформацією, або обмежити цей перелік посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів, нотаріусів. Таким чином можна було б уникнути неконтрольованого збору персональних даних і зловживань у цьому питанні.
Віталій ШАБУНІН, голова правління «Центру протидії корупції»:
— Закон дійсно дуже прогресивний. Найперше він дозволить завершити відкриття реєстру нерухомості. Частково це вдалося зробити у жовтні минулого року, і тоді виявилося, що зазначений реєстр містить пласт інформації про корупцію, про який ми раніше не знали. І саме це стало предметом журналістських розслідувань. У попередньому парламенті нам не вдалося відкрити реєстр у повному обсязі. Наразі така можливість є саме завдяки цьому законопроекту. У чому суть? Зараз реєстр нерухомості працює так: у нього вводять адресу або кадастровий номер, а в проголосованому документі йдеться про внесення прізвища чи назви компанії, й автоматично «випадатимуть» усі зареєстровані на них об’єкти нерухомості. Відчуваєте різницю можливостей? Це особливо важливо для прогресу в боротьбі з корупцією в чиновницьких кабінетах. Адже з квітня 2015 року за неправдиву інформацію в декларації чиновника можна отримати два роки ув’язнення. І тут критично створити можливість для журналістів, аби вчасно перевіряти правдивість поданої інформації у декларації. Зробити це можна тільки за умови такого доступу до реєстру. Але позитив закону є також у відкритті інших реєстрів — із прав на автомобілі та земельні ділянки. І це теж революційний прорив. Хоча разом із ним автори подбали і про захист на приватність: у реєстрах не можна побачити точної адреси нерухомості або номерів автомобілів. Це такий баланс приватної власності й боротьби з корупцією. Якщо депутати в цілому проголосують за цей документ (а ми сподіваємося, що це відбудеться у червні), то відкрити ці три реєстри можна за півтора-два місяці. Особливо важливим є відкриття реєстру на земельні ділянки. Адже, наприклад, у Києві багато об’єктів, які «виростають» на заборонених майданчиках. Після відкриття кадастру буде простіше дізнатися, хто стоїть за незаконними забудовами.
