Об’єднана енергетична система України останнім часом працює доволі стійко. Цьому сприяли як майстерність диспетчерів та чіткість автоматики, так і значне зниження споживання електроенергії (за словами заступника директора — головного інженера НЕК «Укренерго» Олександра Коломійця, майже на чверть). Таким чином у травні нам вдалося повністю відмовитися від імпорту електроенергії з Росії.
Так, згідно з повідомленням НЕК «Укренерго», 6 травня структура генерації на максимум о 21 годині становила 18777 МВт, тоді як максимальні навантаження споживання в цей час становили 17677 МВт. А наступного дня, 7 травня, о 10 годині ранку електроспоживання було на рівні 17372 МВт, і рівно стільки ж виробляла електрогенерація (теплові, атомні, гідро- і гідроакумулюючі електростанції, нетрадиційні джерела енергії). При цьому 6 травня в роботі перебували 30 пиловугільних енергоблоків, два корпуси теплоенергостанцій генеруючих компаній і атомні станції. Водночас не працювали 30 теплових енергоблоків, а на аварійних ремонтах через пошкодження обладнання перебували один енергоблок «Донбасенерго» й один корпус теплоелектростанції «Центренерго».
До речі, графіки обмежень споживання й аварійних відключень споживачів зараз не застосовуються. Але постійно підтримувати стійкість енергосистеми в нинішніх умовах — зовсім не просто. Наприклад, на 21 годину 6 травня Донецька, Луганська, Черкаська, Рівненська, Одеська і Миколаївська області допустили перевищення заданого добового споживання електричної потужності більш ніж на 10%. Крім того, як зазначає Коломієць, влітку, коли максимальне споживання електроенергії зрівняється з об’ємами споживання в зимовий час, ситуація може змінитися.
«Що буде в червні, в липні, коли запрацюють усі холодильники, всі кондиціонери, коли буде на вулиці 30 градусів спеки? Подивимось. Констатую: споживання електроенергії в зимовий і літній максимум — практично не відрізняються, — розповідає Коломієць. — Тобто найзручніший період для проведення ремонтної кампанії, коли мінімальні навантаження на мережу... в міжсезоння: весна й осінь».
На думку заступника директора «Укренерго», для проведення ремонтів компанії необхідно близько мільярда гривень, які, на жаль, на ці цілі не передбачено. В «Укренерго» зазначають, що інвестиційні програми електропередавальних компаній на 2015 рік дозволяють привести в належний стан лише 2,5% повітряних ліній 150 кВ і 5% розподільних пунктів і підстанцій. «Таким чином, для повної заміни повітряних ліній необхідно 40 років, а розподільних пунктів і підстанцій — 20 років», — підкреслюють у компанії. У зв’язку з цим «Укренерго» попереджає про можливі критичні ситуації в енергосистемі України через почастішання відмов основного обладнання магістральних, міждержавних і розподільних електричних мереж.
Про підстави для такого попередження журналістам нещодавно повідомили головний державний інспектор з експлуатації електричних станцій і мереж Олег Коземко і головний державний інспектор з енергетичного нагляду Володимир Рубанка. За їхніми даними, 80% ліній електропередач України відпрацювали понад 30 років. А аварійність у компанії «Укренерго» 2014 року зросла вдвічі порівняно з 2013 роком. «Лише з початку весняно-літнього періоду 2015 року сталося 932 технологічних порушення, що знеструмило 931 населений пункт», — зазначив Рубанка. За його словами, лише на держпідприємстві НЕК «Укренерго» кількість відмов через пошкодження основного обладнання зросла від двох (трансформатори, автотрансформатори) до шести разів (розрядники, обмежувачі перенапруги).
Прес-служба «Укренерго» зазначає, що середня тривалість перерви електропостачання споживачів становить від 580 до 870 хвилин порівняно з 40 хвилинами в країнах Європейського Союзу. У компанії звертають увагу й на те, що лише в першому кварталі цього року на українських ТЕС сталося 5 відмов, пов’язаних із повною втратою генерації і, як говорять енергетики, посадкою станції на «нуль». Коземко констатує, що «це є надзвичайним випадком в електроенергетиці і свідчить про те, що ситуація з технічним забезпеченням у галузі є надкритичною».
Коломієць звертає увагу ще й на складну ситуацію на гідроелектростанціях, які зазвичай страхували вугільну енергетику. «Такого низького паводку, як цього року, в Україні не було з 1953 року. Запасів води у водосховищах практично немає. Якщо в години максимумів ми раніше могли вмикати гідроелектростанції на максимальну потужність, то нинішньої весни ми такого джерела не маємо», — говорить він.
«У цілому, на нашу думку, основною причиною кризової ситуації в галузі є недостатнє фінансування з боку держави», — говорить топ-менеджер «Укренерго». Зараз до фінансування багатьох інвестиційних проектів у сфері української енергетики залучені зарубіжні кредити, розповідають енергетики. Водночас вони наполягають на тому, що країна повинна також знаходити можливості фінансування за рахунок власних ресурсів, оскільки ремонти обладнання і мереж необхідно проводити невідкладно і в повному обсязі.
«Відрахування на ремонтний фонд у тарифі для «Укренерго», — розповідає Коломієць, — завжди планувалися в обсязі приблизно 10% від основних фондів тієї чи іншої компанії, і не лише «Укренерго». Це ніколи не реалізовувалося, хоча винятки з правил теж бували. Але за останній час обладнання ще більше застаріло, зносилося, відбулась амортизація основних фондів, вони буквально знецінились. І виходить, що з року в рік на ремонт ми отримуємо дедалі менше грошей. І це зіграло свою роль у тому, що обладнання старіє посиленими темпами і старіння випереджає реконструкцію».
Тим часом енергетичні компанії отримали вказівку Держенергонагляду інформувати юридичних клієнтів, тобто підприємства про те, що з 1 травня введено режим економії електроенергії. Так, «Київенерго» просить їх на 30% знизити споживання електроенергії в робочі дні травня року з 08.00 до 11.00 і з 20.00 до 22.00.
Голова наглядової ради компанії Іван Плачков, коментуючи це повідомлення одній із радіостанцій, зазначив: «Йдеться про зменшення об’ємів споживання через режим роботи центральної енергосистеми, через ремонтно-профілактичні роботи магістральних електромереж. Виведено одну потужну лінію в 330 кВт для ремонту і профілактики».
Невже все-таки знайшли необхідний мільярд? Із цим питанням «День» звернувся до заступника директора Центру досліджень енергетики Вадима Гламаздіна. «Я вважаю, що прохання максимально скоротити споживання не має нічого спільного з прагненням модернізувати мережі, — сказав він. — І якщо поглянути на поточну ситуацію, то стане зрозуміло, чому: станом на вчора від мережі було відключено 33(!) блоки теплоелектростанцій генеруючих компаній загальною встановленою потужністю понад 8700 МВт і 5 блоків АЕС (виведено в ремонт або у зв’язку з необхідністю подовження ресурсу) загальною потужністю 4400 МВт. Разом — понад 13000 МВт! На п’яти ТЕС палива залишилось на два-три дні роботи. В ГЕС «палива» теж немає, оскільки рівень води цього року побив 40-річний антирекорд. Інакше кажучи, у нас просто не вистачає потужностей генерації. І нове керівництво «Укренерго» намагається якось прикритися і прикрити свого міністра».
«Щодо необхідності і можливості модернізації мереж у принципі, — додав експерт, — то жоден інвестор не піде на це доти, доки «Укренерго» не корпоратизовано. А поки що на це немає навіть натяку. У держави ж грошей немає навіть на більш невідкладні потреби...»
