Єдина сфера, в якій уряд може похвалитись результативними реформами, — це енергоефективність. Утім, як зазначає керівник проектів Світового банку Джегош Гайда, Україна знизила споживання газу на 25 мільярдів кубометрів на рік (від 75 до 50 мільярдів) «виключно за рахунок скорочення споживання в індустріальному секторі, а в комунальному секторі, тобто там, де є наші житлові будинки, скорочення споживання не відбулося взагалі. Воно залишилось на рівні 90-х років».
Зараз в України з’явилась можливість відійти від політики популізму, яка переважала в цій сфері всі останні 20 років, стверджує експерт. За його словами, роблячи енергоресурси дешевими, держава таким чином підтримувала не своє населення, а продавця цих ресурсів, тобто російський «Газпром». Продавати ресурси дешево — це стимулювати постійне зростання їх споживання, говорить Айда. Він зазначає, що тепер Україна відходить від цієї неправильної політики і допомагає тим, хто хоче діяти, досягати енергоефективності. Обраний для цього механізм — компенсацію частини тіла кредиту — керівник проекту Світового банку називає «найбільш прозорим, який гарантує, що всі 100% суми допомоги буде використано з користю для кінцевого споживача».
♦ «Устрій» цього нового для України, але вже добре перевіреного в Польщі та інших європейських країнах механізму, що дозволяє, зрештою, знизити рахунки за використання енергоносіїв, за тепло, газ та електроенергію, розкрив голова Держагентства з енергоефективності й енергозбереження Сергій Савчук. Відштовхнувшись від висновків міжнародних фахівців, що вкрай необхідна термомодернізація 80% житлових будинків в Україні може коштувати сотень і сотень мільярдів гривень, він зазначає, що знайти такі кошти у країні, що воює, сьогодні неможливо. Але є шлях, який уже пройшли багато країн, говорить голова Держенергоефективності. У Польщі державна підтримка становить один долар на кожні чотири, вкладені в термомодернізацію громадянами, які створили об’єднання власників багатоквартирних будинків (ОВББ). Починаючи з 2008 року, щороку три тисячі таких об’єднань Польщі отримують кредити і державну підтримку.
♦ В Україні ж, розповідає Савчук, з 2014 року стартував проект з фінансування встановлення негазових котлів, спільно з «Ощадбанком». Його було розпочато в середині жовтня, коли вже тривав опалювальний сезон, і до кінця місяця було видано 2,3 мільйона гривень кредитів. У листопаді сума кредитів зросла до 12,4 мільйона. І далі було постійне і доволі різке зростання. Довелося залучити до цього проекту, окрім «Ощадбанку», «Укргазбанк» і «Укрексімбанк». Лідером у цій справі стала Львівська область, яка у своєму бюджеті передбачила відшкодування 20% річних за кредитами. Виходить, що центральний уряд компенсує 20% тіла кредиту, 40% для ОВББ, а у Львівській області ще погашається 20% вартості обслуговування кредиту. В результаті банківський кредит, який видається під 25%, дуже здешевлюється для споживача. Користування грошима коштуватиме йому лише 5%, пояснює Савчук.
Причому кредити почали видавати також на придбання й іншого енергоефективного обладнання для індивідуальних житлових будинків та матеріалів. Для багатоповерхівок ввели 40% компенсації витрат на термомодернізацію для ОВББ. Якщо таке об’єднання вирішило встановити індивідуальний теплопункт, що дозволяє водночас і враховувати та регулювати споживання тепла (в середньому разом із монтажем це коштує 300 тисяч гривень), то держава одразу ж може компенсувати 40% від 200 тисяч гривень вартості обладнання.
♦ Таким чином, Держенергоефективність запропонувала всім облдержадміністраціям підписати меморандум про те, що вони вже цього року передбачать, за прикладом Львівської області, у своїх бюджетах кошти на відшкодування процентних ставок за кредитами на термомодернізацію будинків. За його словами, 14 таких меморандумів уже підписано, і Савчук сподівається, що на це підуть у всіх регіонах України. Він покладає великі надії на розроблений разом із банками кредитний калькулятор, який дозволить ОВББ чітко представити і спланувати витрати й доходи, пов’язані з термомодернізацією будинків, і вибрати для себе «найоптимальнішу опцію для отримання кредитів».
Савчук також розповідає про результати опитування, проведеного в Україні спільно з USAID ще минулого року. Відповідно до нього, 89% мешканців готові вкладати гроші в підвищення енергоефективності житла, розуміючи, що цим вони підвищують його ринкову вартість. 52% опитаних обумовлюють це наявністю державної підтримки на засадах спільного фінансування, 18% — чекають на пільгове кредитування. А основна мотивація людей, зазначає Савчук, — це скорочення енергозалежності України. На це вказали 81% респондентів. «Кожна людина, яка сьогодні утеплюватиметься, — робить висновок голова Держенергоефективності, — патріотично налаштована. В умовах війни це дуже важливий чинник». І, звичайно, 76% опитаних чекають, що в результаті термомодернізації буде зменшено витрати на оплату комунальних послуг.
♦ Загальнонаціональна програма зі спрощення кредитування українців, які хочуть зробити свої будинки більш енергоефективними, дозволяє відкрити в Україні новий і дуже перспективний ринок, вважає голова «Ощадбанку» Андрій Пишний. До речі, станом на сьогодні банком реалізується програма з доволі символічною назвою «Ощадний дім». «Згідно з попередніми розрахунками, зробленими спільно з IFC, він оцінювався приблизно в 300 мільярдів гривень, — зазначає банкір. — Після того, як ми отримали перший досвід, сьогодні можемо говорити про 50 мільярдів доларів». І це не лише термомодернізація й енергоефективність, але ще й нові робочі місця. Пишний радить мешканцям багатоквартирних будинків: «Використайте цю можливість — це реальна можливість компенсувати наслідки перегляду тарифів і заощадити до 50% комунальних платежів за економічно обґрунтовану вартість отримуваних послуг». До речі, за даними на 4 травня 2015 року, в рамках програми «Ощадний дім», що реалізовується банком, для часткової компенсації вартості кредитів уже видано близько 3,9 тисячі кредитів, приблизно на 69 мільйонів гривень. Зокрема 60 мільйонів гривень пішло на придбання котлів, що працюють на альтернативних видах палива, а близько 8 мільйонів гривень — на обладнання і матеріали для термомодернізації будинків.
♦ «День» поцікавився, чи не є такі кредити ризикованими для самого банку? Відповідаючи, Пишний зазначив, що депозити, які є сьогодні джерелами видачі кредитів, стають дорожчими і короткочасними. Тому таке запитання він переадресовує українському суспільству і пропонує замислитись про необхідність відновлення довіри до української банківської системи. За його даними, дуже велика частина коштів, які було знято з депозитів, перебуває в банківських скриньках і не працює на економіку. Сьогодні не зайнято лише 1% таких скриньок. Якщо нас не влаштовує 25% за кредитами, то цю проблему треба вирішувати. Водночас він зазначає, що відсоток затримок виплат за тими чотирма тисячами виданих кредитів від початку програми «Ощадний дім» мізерний. «Відповідальність платників на найвищому рівні», — говорить Пишний.
