Біля парку «Крістерова гірка» зводиться житловий комплекс «Паркове містечко». Усе б нічого, але місцеві мешканці останнім часом скаржаться, що вхід до парку перекритий. Але ж парк — це місце громадського відпочинку, і досить цінне. На території мешкають лебеді та дикі качки, кілька видів тварин, занесених до Червоної книги України, ростуть 150-річні каштани та 400-літній дуб. Краса неймовірна, на щастя, не понівечена будівельними кранами та бульдозерами. Однак обмежена для споглядання.
Та у порівнянні із тим, коли сквери чи парки просто знищуються під корінь, «Крістерова гірка» у значно кращому становищі, хоча й ризиковому. Останній столичний конфлікт між місцевою громадою та забудовником на Осокорках довів, що всьому є межа. Щоби убезпечити місто від незаконної вирубки зелених насаджень, група нардепів з ініціативи громадського діяча, а нині й депутата парламенту Ігоря Луценка підготували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення безпідставного видалення зелених насаджень».
«ШТРАФИ ЗА НЕЗАКОННУ ВИРУБКУ ЗРОСТУТЬ У 300 РАЗІВ»
Як пояснює Ігор Луценко, ідея проста: перш, ніж братися за будівництво та рубку дерев, забудовник має відшкодувати місту відновну вартість зелених насаджень. Бо зараз правила гри діють на руку її нечесним учасникам.
«За законом, що був ухвалений ще за Януковича, компенсація за знищені зелені насадження наступає тоді, коли здається об’єкт в експлуатацію. Теоретично, ти можеш взяти ділянку з прадавнім лісом, знести його, забудувати — і все, місто не отримає за це ні копійки. Є забудовники, які взагалі будують без документів і після здачі об’єкту нічого не компенсують, — пояснює Ігор Луценко. — В останні роки доходи міста за компенсацію зелених насаджень скоротилися у три рази. Бо це перекладається на колись, будують, а потім, як вийде. Потенційно цей законопроект може слугувати механізмом заборони знесення зелених насаджень. Якщо зробити більшу оцінку вартості дерев, то буде декому невигідно зносити ці зелені насадження. Тобто заборонимо вирубку гривнею».
Екологи та чиновники таку ідею підтримують. А заступник гендиректора КП «Київзеленбуд» Ігор Чабан заявив, що є вже проект, за яким штрафи за незаконну вирубку дерев зростуть у 300 разів. Але це ще проект, і ще без фінансування.
СКІЛЬКИ МЕТРІВ ПАРКУ ПРИПАДАЄ НА КОЖНОГО КИЯНИНА?
Є чимало зауважень від екологів на адресу чиновників, що часто бездіяльні, на звернення надсилають відписки, а в разі чого пояснюють свою неспроможність щось зробити, бо то мали виконати їхні попередники. До речі, нині в КМДА навіть не знають, яка площа зелених зон має припадати на одного киянина. Норматив — 25 квадратних метрів, 2005 року була відповідна інвентаризація, за якою така площа становила 16 квадратних метрів. Але за останній час зникло, певно, більше скверів та парків, ніж з’явилося нових. При тому, що рішення про збільшення у Києві об’єктів природно-заповідного фонду існують роками.
Заступник директора Національного екологічного центру України Олексій Василюк наводить кілька прикладів, коли київська влада не виконала своїх зобов’язань. «Десять років тому в Києві утворили регіональний ландшафтний парк «Дніпровські острови». Це 36 окремих географічних об’єктів, є рішення, що ДКП «Плесо» має утворити цей парк. Але всі кажуть, що це ж попередні керівники ухвалювали таке рішення, а ми тут ні до чого. Є повне ігнорування того, що 1994 року було рішення про резервування цінних територій для подальшого заповідання. Наприклад, парк Дружби народів та Труханів острів досі не стали заповідними об’єктами. Скандальний об’єкт «Жуків острів», 2007 року було рішення, що площа заповідника встановлюється, але удев’ятеро меншою. А решту цієї території роздали під забудову. Однак ці рішення ще не виконані, чому б їх не скасувати, бо якщо три роки ділянки не освоюються, Київрада має право на їхнє скасування. Цього не роблять, бо хочуть роздати їх комусь іншому», — розповідає Олексій Василюк.
ДНІПРОВСЬКІ ОСТРОВИ — У ПРОЕКТІ...
Попри це, поява нових зелених зон — зараз улюблена тема більшості київських чиновників. Так, заступник начальника Управління екології й охорони природних ресурсів КМДА Олексій Король на закид еколога запевнив, є чудова програма «Київські парки», за якою до кінця року мають зажити новим життям 50 зелених об’єктів та з’явитися цілком нові. Щодо «Дніпровських островів», то такий проект ще у розробці (десять років на документи — якось забагато, погодьтесь). Щодо Труханового острова — на його заповідання кошти не надходили, за словами Короля, міський голова тримає це питання на контролі. Однак столичні депутати не мають повноважень клопотати про створення нових об’єктів природного-заповідного фонду, це — прерогатива Міністерства екології й природних ресурсів.
Ось так легко знаходяться пояснення на будь-які проблеми, озвучені екологами. Та, певно, через силу будуть голосувати депутати за законопроект про обмеження вирубки зелених насаджень, бо важливий закон для столиці суперечить інтересам будівельних лобістів.
Та поки що столична влада переймається іншим — якими деревами замінити тополі...Так, киян просять проголосувати на сайті КМДА, чи згодні вони з пропозицією замінити тополі, на які саме дерева і чи згодні громадяни долучитися до масової толоки. Як усе геніально і просто. Проте містяни ще пам’ятають ініціативу екс-мера Олександра Попова висадити у Києві мільйон троянд, яких удень з вогнем не знайти, і замінити білі каштани на червоні чи рожеві, прикуплені за завищеними цінами. Не обпектися б знову.
Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат:
«В останні роки доходи міста за компенсацію зелених насаджень скоротилися втричі.
Бо це перекладається на колись, будують, а потім, як вийде. Потенційно цей законопроект може слугувати механізмом заборони знесення зелених насаджень.
Якщо зробити більшу оцінку вартості дерев, то декому буде невигідно зносити ці зелені насадження. Тобто заборонимо вирубку гривнею»