Він розбився в автокатастрофі, коли повертався з Василькова, де готував матеріал про пожежу на нафтобазі. Попри свій вік, Ігор Костін залишався вірним вибраній одного разу професії і не міг просто так піти на пенсію. До роботи він ставився з надзвичайною цікавістю і юнацьким завзяттям – жодного разу не побувавши у відпустці за весь час. Хоча себе він називав просто і скромно: репортер.
В Україні та в усьому світі ім'я фоторепортера Ігоря Костіна асоціюється з Чорнобильською аварією. Разом з двома колегами він опинився на місці трагедії через декілька годин. Щоб показати хід ліквідації аварії та її наслідків, Ігор Костін провів там два тижні. Окрім того, він став єдиним фотографом, кому вдалося сфотографувати зруйнований реактор, наблизившись до нього впритул. Понад 250 його світлин увійшло до офіційного звіту державної комісії СРСР та МАГАТЕ.
Ігор Федорович присвятив 14 років розслідуванню причин аварії на ЧАЕС і її наслідків для України, Росії і Білорусі та решти країн. Це не лише зробило його всесвітньовідомим, але й залишило відбиток на здоров'ї. Декілька разів на рік він проходив лікування в спеціальних клініках Києва, Москви та Хіросіми. Переопромінення, яке він отримав за час роботи в Чорнобильській зоні, перевищувало п'ять граничнодопустимих норм.
ОДИН ІЗ ІСТОРИЧНИХ ЗНІМКІВ ІГОРЯ КОСТІНА
До того, як прийти в журналістику, Ігор Костін працював головним конструктором. Але 1972-го року він вирішив круто змінити життя і професійно зайнявся фотографуванням.
Як розповідав Ігор Федорович, в Україні йому не дали жодної премії і нагороди. Утім, він і не потребував їх. Єдине, чого йому хотілося – щоб країна, в якій він жив і працював, допомогла йому з виданням книги-документа «Чорнобиль: сповідь репортера». Вона стала кульмінацією роботи Ігоря Костіна в Чорнобилі.
Світ віддав йому належне – маса виставок, нагород і перемог на престижних фотоконкурсах. Його роботи демонструвалися в найкращих галереях багатьох країн світу, в Штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Світлини Ігоря Костіна ввійшли до антології світової публіцистики: «Сто репортерів ХХ сторіччя». А найголовніше - за кордоном знайшлися спонсори для його книжки. Але українською та російською вона до сих пір не вийшла...
У Ігоря Костіна залишилася дружина і дочка. «День» висловлює співчуття його рідним і поділяє їхнє горе.
