Національна грошова одиниця знову почала слабшати. В останній тиждень курс «сповз» із позначки 21,05 до 22 з лишком гривень за долар. У НБУ падіння гривні пояснили «динамікою надходження валютної виручки в країну» і закликають не панікувати. «Одного дня може заходити трохи більше виручки, іншого — менше. Минулого тижня ми купували валюту, оскільки валютної виручки надійшло більше», — пояснив заступник голови Національного банку України Олег Чурій. За його словами, Нацбанк і далі дотримується стратегії плаваючого валютного курсу, в рамках якої такі коливання є нормальними. «У нас немає бажання тримати курс фіксованим. Наразі у нас плаваючий курс, досить широкий діапазон — 21-23 гривні за долар. Це 10%. Ми не проти того, щоб він коливався в цих межах», — пояснив заступник Гонтаревої. Також Чурій додав, що НБУ спільно з МВФ розробили план зі зняття обмежень на валютному ринку. Втім, цей документ почне діяти, коли досягнуть певних макроекономічних показників. Щоправда, яких — не уточнив. Мабуть, ідеться про підсумки звіту чергової місії МВФ, який з’явиться до 10 липня.
• Економічних підстав для девальвації гривні немає, натомість говорить «Дню» голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, на неекономічний характер девальвації вказує позитивне торговельне сальдо України за перший квартал 2015 року. Російського газу купують менше, а загальний валютний попит від фізичних та юридичних осіб знизився. То що ж штовхнуло нацвалюту знову догори? «Девальвація — це наслідок провальної політики уряду та НБУ. З цієї причини гривня може й далі слабшати... Чергова хвиля послаблення нацвалюти пояснюється провалом зовнішніх вояжів урядовців, провалом переговорів із реструктуризації боргів та неприйняттям Верховною Радою пропонованих Мінфіном резолюцій. На ці події ринок відреагував сплеском негативних очікувань, що й породило хвилю девальвації. Жодних економічних підстав для падіння немає», — наголосив Новак.
• На інші причини вказує головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт Рейтинг» Віталій Шапран. «Зумовив девальвацію початок виплат вкладникам великих банків, таких як «Дельта» і «Надра». Хоча НБУ таке пояснення відкидає, мотивуючи тим, що в населення є можливість купувати валюти щодня не більше, аніж на три тисячі гривень. Але йдеться про грошовий обіг. Отримавши кошти, частина вкладників поміняла їх на валюту, ще частина — витратила на придбання товарів чи послуг. У НБУ немає реальних механізмів «зв’язати» цю гривню, тому вона виплеснулася на ринок і «вилізла» на валютному ринку», -пояснює експерт. А загалом, продовжує Шапран, нацодиниця лишається недооціненою. «Я можу погодитися з НБУ, що хвилюватися не варто, бо коливання зовсім невеликі. Ми очікували, що така ситуація можлива», — пояснив він.
• «Якщо нічого не зміниться в уряді та НБУ, то постійно спостерігатимемо девальвацію гривні», — вважає Новак. Проте обоє експертів переконані, що гривня буде відносно спокійною в найближчий місяць-два. Причому кредит МВФ не відіграватиме ключової ролі в цьому. Куди важливіше, вважають експерти, яку політику поводження з нацодиницею надалі вибере Нацбанк. А тут можуть бути сюрпризи.
Додатковим фактором спокою для гривні може стати й зниження облікової ставки НБУ, про що обережно натякає регулятор. Поки що зробити це йому заважає висока інфляція. За п’ять місяців поточного року ціни в Україні зросли на 40,1%. Але в травні 2015 інфляція сповільнилася до 2,2% після різкого зростання до 14% у квітні та 10,8% — у березні. Весняний ривок інфляції викликаний девальвацією та адміністративним підвищенням тарифів, пояснили в НБУ. «Зараз ми бачимо, що це вже пішло на спад. Ми вважаємо, що інфляція й надалі знижуватиметься», — каже Чурій. А уповільнення інфляції, за його словами, — це «перший сигнал, який вже змушує замислитися над зниженням ставки». «У принципі, при подальшому зниженні інфляції це природне запитання — знизити облікову ставку», — зазначив заступник голови Нацбанку. Змінювати чи ні облікову ставку, НБУ вирішить наприкінці червня на засіданні монетарного комітету.
• Тим часом Шапран пропонує ще два кроки для приборкання інфляції. Перший — розібратися з реальною вартістю комунальних тарифів. Адже, продовжує експерт, не може бути так, що населення купує газ за 320 доларів за тисячу кубометрів, а Росія задовольнила останню газову заявку від України за ціною 260 доларів. До того ж є й внутрішнє видобування газу. Другий — проводити політику, спрямовану на ревальвацію.
