У період жорсткого протистояння, воєнної агресії Росії проти України медіа залишаються одним із рушійних інструментів впливу на суспільну думку. Зважаючи на те, що переважна більшість українців користується українськими ЗМІ (хоча залишається невелика частка тих, хто продовжує споживати російський інформаційний продукт), експерти відзначають, що українська сторона наявний факт використовує недостатньо.
За даними соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ГО «Телекритика», ставлення громадян України до українських ЗМІ погіршується, а російським медіа українці практично не довіряють.
«Є не дуже добрі новини для українських ЗМІ, — коментує науковий співробітник КМІС Марина Шпікер. — Ми запитували, наскільки люди покращили чи погіршили своє ставлення до українських та російських ЗМІ з початку року. І видно, що баланс не на користь і тих, й інших. Люди поступово втрачають довіру що до українських, то й до російських медіа. Щодо українських — це особливо видно на півдні та сході країни. Це компенсується лише тим, що до російських узагалі довіри немає».
Опитування проводилося по всій території України, окрім окупованого Криму та деяких частин загарбаних територій «ДНР» та «ЛНР».
За результатами дослідження, лише 1% опитаних українців відповіли, що покращили ставлення до російських ЗМІ, тоді як 60% — погіршили, а 28% — не змінили. Щодо українських ЗМІ, то покращили своє ставлення 11%, погіршили — 19%, не змінили — 65%.
Згідно з результатами опитування, українці переважно користуються українськими телеканалами — 72%, однак 22% звертаються і до українських, і до російських медіа.
Як зауважили соціологи під час представлення результатів, після Донецької та Луганської областей найбільш схильні підтримувати російську пропаганду Харківська та Одеська області. За словами директора КМІСу Володимира Паніотто, поліпшити стан справ має Міністерство інформаційної політики. «Ми ж досліджуємо громадську думку, а не формуємо її, — зазначив соціолог. — Водночас у мене склалося враження, що керівництво країни не сприймає належним чином інформаційну складову війни. Проте у країні, з якою ми воюємо, близько 80% засобів скеровують на боротьбу в інформаційній сфері».
