Творча людина постійно відчуває нагальну потребу перенести у зовнішній світ найцінніше і найдорожче — все, на що сама здатна, вона поспішає подарувати свій талант людям, розкрити нам красу життя: Людмила Задорожна щедро ділиться своїм мистецтвом із глядачами, і її Джерело з надлишком утамовує нашу спрагу. Персональна виставка «Живопис. Графіка» доволі багатопланова за різноманітністю жанрів: тут і пейзажі, і портрети, і романтичні фантазії, і безліч пейзажів, які становлять основу експозиції. Напередодні відкриття Людмила розповіла про те, що багато її робіт давно оцінено за океаном, але престижні закордонні виставки і багаті покупці не стали для неї самоціллю — втім, як і для більшості творчих натур. Вона постійно заглиблена у свій внутрішній стан — у музику душі, споглядання краси, тиху гармонію.
Грань між живописними і графічними роботами, представленими на виставці, дуже умовна, змінюється лише техніка, а настрій і стиль виконання — постійні та легко пізнавані, це «почерк Задорожної». Перш за все їй властива абсолютна відвертість — властивість людини, якій нічого соромитися і приховувати. Трапляється, що декотрий майстер творить під маскою, Людмила ж, навпаки — стовідсотково щира у своїх чудесах: довірливі й привітні її пишні квіти, повернені до глядачів кожною своєю пелюсткою, чутливі й емоційні ностальгічні пейзажі... А ось у жіночих портретах ми бачимо образ поетичний: юну Панночку у веселковому сяянні кольорів, символ вічної молодості, весни, радості.
«ЦЕЙ ЧУДОВИЙ ДЕНЬ». 2002 р.
Про цінність того етичного посилання, яке Задорожна несе у своїх картинах, добре написала Галина Кирпа у своїх спогадах: «Хто вона — Людмила Задорожна?.. Може, повітря, завдяки якому дихається просто й вільно? Я певна на всі сто — без неї мені навряд чи пощастило б дізнатися найголовніше про справжню, а не удавану дружбу й любов між людьми, про взаємопідтримку, самовідданість і самопожертву. Вона стала для мене уособленням безкорисливих взаємин і свідченням того, що в дружбі не може бути ні лукавства, ні хитрощів, ні недовіри». Саме ці душевні якості художниці дарують нам таку силу, що після її картин глядач внутрішньо окриляється і бачить у навколишньому світі радість, світло і красу, які раніше немовби танули в сірості буденного життя. Її талант у тому, щоб бути щедрою та відкритою — дарувати, народжувати, створювати: заради нас і нашої впевненості у завтрашньому дні. Творчість Людмили Задорожної — це веселка Миру для всіх нас!
«НА ОЗЕРІ». 1998 р.
Задорожна освоювала свою творчу нішу поступово, крок за кроком, своїми власними зусиллями, не чекаючи «дарунків від долі». Вона народилася в селі Скибинці Вінницької області, з дитинства любила малювати, вечорами довго задивлялась на красиві заходи сонця й таємничі тіні в саду біля будинку — спостерігала, як усе змінюється під призахідними променями, як із початком сутінків нібито тане вся колірна палітра дня... Вона самозабутньо замальовувала все, що бачила по сусідству, показувала свої перші шедеври рідним і нарешті прийняла тверде рішення: обрати мистецтво головною справою свого життя. Закінчила художню студію та Київське художнє училище прикладного мистецтва, де викладали Євген Святський, Анатолій Казанцев і Ніна Ган. Потім працювала художником-оформлювачем у Національному музеї імені Т. Г. Шевченка й одночасно продовжувала навчання на факультеті графіки вечірнього відділення Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова.
Кілька років у неї був цікавий період творчості у сфері ілюстрування, проте сама художниця відчувала потребу в тому, щоб писати не під замовлення або «задану тему», а просто для себе, малювати те, що зачепило, до чого серце лежить. Саме такі роботи й представлені в галереї «МИСТЕЦЬ» — експозиція побудована таким чином, що глядачеві поступово відкриваються всі акорди творчої мелодії Задорожної: ми ніби пливемо в цьому дивовижному океані вражень, нас ніжно торкаються хвилі літніх помаранчевих сутінків, тихо дзюрчать флейти у срібно-сливових пейзажах, високо дзвенить голос скрипки в танці юності прекрасної Панночки, а над усім цим раєм сяє Веселка Миру — гімн щастя на рідній землі.
Виставка Людмили Задорожної відкрита до 8 липня, вхід вільний.
Фото картин з особистого архіву художниці.
