У Мінекономрозвитку переконують: «тінь» в українській економіці досягла стабільності. І хоча тренд в оприлюдненому звіті чітко демонструє висхідну позицію, фахівці відомства запевняють, що зростання нема, неформальна економіка не «гладшає», а цифри після коми можна просто «опустити».
Інтегральний показник рівня тіньової економіки України за рік після першого кварталу 2011-го підвищився на 0,4 процентного пункту (п.п.), однак при округленні до цілого значення залишився на колишньому рівні — 34% валового внутрішнього продукту (ВВП), повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі. «За попередніми оцінками, у першому кварталі 2012 року два методи розрахунку тіньової економіки з чотирьох, використовуваних Мінекономрозвитку, показали зростання тінізації, один — незмінність її рівня, і тільки монетарний метод показав детінізацію», — наголошено в дослідженні міністерства, оприлюдненому на початку цього тижня. Відомство пояснює, що використання тільки цілих чисел при оцінюванні рівня тінізації національної економіки пов’язане з тим, що цей показник є аналітично-розрахунковим, а тому приблизними і неможливим для перевірки.
У той же час, відповідно до представленого в документі графіка, після зниження в другому кварталі 2011 року рівня тіньової економіки до 33% ВВП останні три квартали він незмінно зростає, але залишається нижчим від значень 2010 і 2009 років — відповідно 38% ВВП і 40% ВВП. Цікаво, що, згідно з останніми підрахунками експертів Світового банку, частка неформальної економіки в Україні становила близько 50%.
У Мінекономрозвитку зазначають, що низка ризиків щодо підвищення тінізації економіки в майбутньому таки залишається. «Вони пов’язані з поновленням рецесійних процесів у країнах Єврозони і збереженням значних фінансових (боргових) проблем на зовнішніх ринках, які в разі їхнього розширення можуть спричинити різке уповільнення темпів економічного зростання і в Україні», — ідеться в документі. На думку фахівців міністерства, також високими залишаються внутрішні ризики дестабілізації економічної ситуації, серед яких найбільші — зростання негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу і девальваційних очікувань, а також низька кредитна активність. «Враховуючи негативну тенденцію до тінізації, яку вже відображають два методи розрахунку, у разі реалізації зазначених ризиків можна очікувати зростання за підсумками року рівня тіньової економіки», — стверджує Мінекономрозвитку.
І це тоді, коли влада наполегливо намагається переконати українців у тому, що «розруху» подолано, стабільності досягнуто, економіка зростає. Так у чому річ? Якщо владі, як вони намагаються сьогодні переконати нас, справді вдалося досягти стабільності й економіка зростає, чому бізнес відмовляється виходити з тіні?
На думку екс-міністра економіки, президента Центру ринкових реформ України Володимира Ланового, відповідь на ці питання єдина: декларативний і реальний змісти проведених в Україні реформ — діаметрально протилежні. «Тенденція до зростання частки тіньового сектору в економіці, — зауважує в розмові із «Днем» експерт, — є наслідком фіскальних урядових ініціатив, які спровокували посилення адміністративного, правового і кримінального контролю за підприємництвом, обмеження в веденні зовнішньоекономічної діяльності, позбавлення можливості вільно купувати і продавати валюту для власних потреб». Усе це, на думку Ланового, просто змушує бізнес працювати не за правилами сучасного цивілізованого світу, зокрема повертатися на готівкові розрахунки у валютних операціях. Ще один важливий фактор зростання тінявої економіки — відсутність довіри бізнесу до судів. «Статистика вказує на те, що сьогодні судові органи в Україні в 95% справ працюють на держоргани (податкові, митні тощо) у розв’язанні суперечок між ними і приватними особами», — зауважує Лановий. Мовляв, як за таких умов бізнес має поважати закон, коли останній працює в односторонньому порядку?! Зважаючи на сьогоднішні реалії, вивести український бізнес із тіні можна, на думку експерта, лише одним шляхом — послабленням тиску контролюючих органів. Адже нині вони, як зазначають фахівці, вчиняючи певні дії щодо бізнесу, дедалі рідше послуговуються інтересами державного бюджету, а частіше — власних «кишень і шлунків».
Тим часом самі податківці рівень неформальної економіки оцінюють значно оптимістичніше, ніж колеги в Мінекономрозвитку. На їхню думку, у тіні сьогодні обертається менше чверті (25%) закладеного в бюджеті прогнозного значення номінального ВВП на цей рік (близько 1,5 трильйона гривень). Під час презентації Концепції реформування податкової системи фахівці озвучили оцінку темного сектору в 350 мільярдів гривень на рік. Цей обсяг, за даними фіскальних органів, розподіляється так: 170 мільярдів гривень становить зарплата «в конвертах», 100 мільярдів — доходи власників активів, виведення безготівкових коштів у готівкову форму або на інвалютні рахунки в іноземних банках, 35 мільярдів — неофіційні платежі, і нарешті 45 мільярдів гривень — основні кошти, матеріальні ресурси і послуги тіньового сектору.
