Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Композитор у сучасних реаліях

У залі НСКУ представлено новий фоліант відомого українського музикознавця Анни Луніної
8 липня, 2015 - 10:25
ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ
ВИДАТНІ МАЕСТРО СУЧАСНОСТІ (ЗЛІВА НАПРАВО) — ВАЛЕРІЙ МАТЮХІН, ЄВГЕН СТАНКОВИЧ, ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ І МИРОСЛАВ СКОРИК / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Книжка називається «Композитор у дзеркалі сучасності» (у 2-х томах). Ця робота не тільки масштабна за розміром, а й ґрунтовна, фундаментальна за змістом.

До речі, попередню книжку Луніної «Композитор — маленька планета», теж написану в жанрі інтерв’ю-бесід, було видано 2013 р. видавництвом «Дух і літера», і вона отримала схвальні відгуки преси та читачів. Авторка представила десять знакових постатей сучасної української музичної культури, чиє творче формування припало на 1960—1970-ті: це дев’ять композиторів — Євген Станкович, Валентин Сильвестров, Олег Ківа, Леонід Грабовський, Леся Дичко, Геннадій Ляшенко, Юрій Іщенко, Олександр Костін, Віталій Годзяцький та диригент Валерій Матюхін.

Книжка захоплює з перших сторінок, вже не можеш відірватися від відвертих діалогів, які майстерно, з письменницьким хистом відтворює авторка. Вона занурює читача в тонкий духовний світ творчої особистості кожного митця, в його психологічний вимір творчих імпульсів, своїми питаннями вміло стимулюючи кожного композитора на роздуми і мотивуючи кожне нове питання логікою бесіди. У книжці знайдено унікальну манеру «розговорити» співбесідника на різноманітні теми композиторського буття. Як виникає таємниче мистецтво «Музика» на нотному аркуші? Таїна творчості — ось що намагається розкрити авторка в невимушених бесідах. Тож у результаті всі «дійові особи» книжки ніби включено у віртуальний «круглий стіл» з питань сучасної композиторської творчості та існування «планети — Композитор» у сучасному «космосі — соціумі».

Книжка «Композитор — маленька планета» завершується трьома крапками, що сприймалося на момент виходу як натяк до поновлення дискусії за ще одним віртуальним «круглим столом», але вже з новими композиторськими постатями.

І ось тримаємо в руках новий монументальний двотомник «Композитор у дзеркалі сучасності», виданий тим же видавництвом «Дух і літера» 2015 р. Авторка помістила дванадцять розгорнутих бесід з композиторами, чиє творче формування відбулося в 1980—1990-х, а зараз вони перебувають у порі творчої зрілості: Ганна Гаврилець, Юлія Гомельська, Вікторія Польова, Кармелла Цепколенко, Володимир Зубицький, Віктор Степурко, Юрій Шевченко, Сергій Зажитько, Ігор Щербаков, Золтан Алмаші, Володимир Рунчак, Олександр Левкович. У книжці також вміщено цікаві бліц-бесіди з представниками різних країн: композиторами Балнур Кидирбек (Казахстан), Фіруз Бахор (Таджикистан), Франгіз Алі-Заде (Азербайджан), Едуард Айрапетян (Вірменія), Шавлег Шілакадзе (Грузія), Рашид Калімуллін (Татарстан), двома диригентами — Еркі Пехком (Естонія) і Валерієм Матюхіним (Україна), а також із блискучим литовським культурологом Стасісом Урбонасом, знавцем творчості геніального композитора і живописця, фундатора литовської професійної композиторської музики Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса. Ці бліц-інтерв’ю дуже важливі в наш час, бо дають змогу пізнати міжнаціональний культурний контекст, ознайомитися з сучасними тенденціями світового музичного простору.

Нова книжка Анни Луніної — це інтелектуальна галерея індивідуально неповторних мистецьких портретів наших сучасників, із життям, творчими долями і музикою яких добре ознайомлена авторка. Кожний розділ, що є окремою бесідою з конкретним композитором, автор розпочинає з власної преамбули, яка є ключем до подальшого діалогу. У такий спосіб читач має своєрідну емоційно-інтелектуальну настройку на включення у вербальний текст діалогу. Крім того, читачу надається можливість самому «вступити» у дискусію, погоджуючись чи навпаки полемізуючи з думками учасників бесід. Книжка має ще декілька креативних особливостей. По-перше, її за жанром можна ідентифікувати як ніби озвучену «музикою» книжку, адже авторці вдається зберегти і передати у вербальній формі «композиторський голос», інтонацію, стиль висловлення думок кожного з її співрозмовників. По-друге, відчувається довірливість, відкритість та щирість цих розмов, завдяки чому портрет кожного «героя» книжки характеризується психологічною відвертістю.

Світлини в книжці доповнюють портретну галерею головних героїв, а сторінки нотних автографів перед кожним розділом сприймаються як тезисні «музичні прелюдії» — як натяк музичної думки кожного композитора, що продовжується в подальшій вербальній формі. Такі музичні автографи знайомлять з особливостями почерку, письма кожного нашого автора-сучасника і доповнюють новаторське за змістом, стилем і композицією видання, яке допоможе читачам уявити багатоманітний світ сучасної української композиторської школи.

«Бути сучасним — значить бути інтерпретатором духу свого часу...» — саме такий влучний вислів-епіграф обрала авторка до своєї нової книжки «Композитор у дзеркалі сучасності», який, до речі, міг би стати корелятом і до попередньої її книжки «Композитор — маленька планета». Тож вона, як і всі її співбесідники, перефразуючи вислів класика, — це справжні «інтерпретатори духу свого часу», адже в розмовах вони намагаються осмислити важливі субстанції музичних явищ сучасної культури.

Треба відзначити, що книжки в форматі бесід із українськими композиторами і митцями потрохи з’являються на інтелектуально-мистецькому українському «ринку»: пригадуються монографічні бесіди з Валентином Сильвестровим (їх вели композитори Сергій Пілютиков і Сергій Зажитько), з Євгеном Станковичем (автор Олена Зінькевич), Олександром Злотником, Володимиром Кожухарем (авторка Галина Конькова). Але новаційність книжок Анни Луніної («Композитор — маленька планета», «Композитор у дзеркалі сучасності») полягає в тому, що вперше під єдиною обкладинкою об’єднано сузір’я наших сучасних композиторів: у першій — уже визнаних «живих класиків» 1960—1970-х, а у другій — митців генерації 1980—1990-х. Обидві книжки — це конгломерат видатних українських композиторських імен. Тому з часом хотілося б побачити перевидання книжок різними мовами, хоча б англійською й німецькою, а також — в електронній версії, адже фоліанти Анни Луніної є справжнім українським національним продуктом, який повинен мати міжнародний розголос.

Довідка «Дня»

Анна Луніна — музикознавець, музичний критик, кандидат мистецтвознавства, лауреат Премії імені М. В. Лисенка, член НСКУ, арт-менеджер Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Автор книжок «Ярмарка в пространстве музыкальной культуры», «Композитор — маленькая планета», «Композитор в зеркале современности» (у двох томах), а також численних статей у науково-фахових збірниках та періодиці.

Галина СТЕПАНЧЕНКО, музикознавець
Газета: 
Рубрика: