Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кіно під акаціями

Активні миколаївці викладають урок відповідальної громадянської позиції в організації дозвілля
9 липня, 2015 - 09:32

Вся ця «самодіяльність» розпочалася трохи більше місяця тому. У травні Миколаїв занурюється в дурманний аромат білих акацій. Звичайно, їх багато на Адміральській і в дворику будинку Флагманів або ДОФу (1824).  Ганна, після декількох років життя в інших місцях, повернулася до Миколаєва: вікно помешкання — прямо на майданчик літній... дивилася-дивилася і довго чекала, коли ж там хоч що-небудь проведуть...

Не знала Ганна, що цей двір і особняк першої чверті XIX століття ледь врятував від забуття покійний міський голова Чайка. А ось що з ним робити нині, та ще без ремонту, сьогоднішні міські управлінці мають слабку уяву.

Але акації, які дивакуватий граф Скаржинський саджав у всій губернії, зацвітають попри політику і кон’юнктуру. На радість бджолам і романтичній натурі. Ганна, яка в місті дитинства давно не бувала, місць добрих не знала,  придумала з Роландом Байрозяном (другом дитинства), відомим громадським діячем, показати там кіно для своїх друзів і близьких. Почалося все з «Римських канікул» з Одрі Хепберн.

Розчистили від сміття й гілок старий літній кінотеатр у дворі, де колись була і естрада, і танцювальний майданчик, і провели перший сеанс «на простирадло». Акації збуджували цвітінням, — так і назва з’явилася в цього літнього кінотеатру.

Велосипедисти — друзі  Ганни  і Роланда, городяни, які відгукнулися на ідею кіно під акаціями з центрального району, виявилися основними помічниками. Щосуботи вранці вони допомагають наводити лад у дворику, звільняти від кущів закутки.

Управління культури спочатку з побоюванням на все це дивилося —  дозволяли, і молоді активісти поступово завойовують їхню довіру. Виконком стільцями в кількості 50 штук допоміг. «Проектор і комп’ютер, все інше — це устаткування друзів Роланда і моє, а також Дмитра Сая, а екран — вклад клубу синематографістів міста. Фільми нам на DVD подарували місцеві кіномани, величезну колекцію, на все літо вистачить», — говорить ініціатор літніх кіносеансів «Під акаціями» Ганна.

Минулий показ, був уже п’ятим за рахунком, класичний голлівудський фільм «Дехто любить гарячіше» передував годинному босанова-концертові від популярної в місті групи. Людей зібралося понад 200 осіб. Багато хто прийшов з дітьми. Основна вікова група — аудиторія однієї соцмережі, де в основному й відбувалося просування нового кіномайданчика. Перегляд фільмів із друзями, природно, безкоштовний. Приємним сюрпризом стало те, що завсідники інших кіноклубів міста із задоволенням «перемістилися» в четвер на «Кіно під акаціями».

Приклад цієї громадської активності в черговий раз говорить, що небайдужим громадянам не потрібно давати команди. Вони самі запропонують креативні шляхи виходу з безвиході (застою), куди привела наше суспільство чиновницька байдужість. Адже той же ДОФ — одна із небагатьох архітектурних пам’яток позаминулого століття в Миколаєві, давно мала бути відреставрована і «вбудована» в міське громадське життя, як народне зібрання. Але, чи то руки не дійшли, чи то мізки влаштовано «особливим» чином, коли не для людей служать у місцевому самоврядуванні, а для себе!

Ось активні миколаївці й дали урок відповідальної громадянської позиції. Наразі — в організації дозвілля, а завтра, дивись, і в організації комфортного міського середовища.

В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО, корпункт «Дня» в Миколаєві
Газета: 
Рубрика: