Сьогодні пізно увечері в Нью-Йорку відбудеться голосування проекту резолюції РБ ООН щодо створення міжнародного кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності винних у збитті малайзійського літака MH-17 з 298 особами на борту рік тому над Донбасом.
Напередодні міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішоп заявила про намір переконати президента Росії Володимира Путіна і своїх союзників у необхідності створення такого трибуналу ООН. «Ми не повинні дозволити накласти вето в Раді Безпеки ООН, яке дасть право уникнути правосуддя. Будь-яке подальше зволікання — поганий сигнал тим недержавним діячам, які здатні здійснювати такі звірства. Світова спільнота повинна бути тісно згуртована в засудженні будь-яких атак на цивільні літаки в комерційному повітряному просторі», — заявила Бішоп.
Раніше постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін заявив, що Російська Федерація накладе вето на резолюцію Ради Безпеки ООН про створення трибуналу щодо авіакатастрофи малайзійського «Боїнга» над Донбасом, якщо документ набере необхідні для прийняття дев’ять голосів. У цьому можна не сумніватися, адже Москва традиційно накладає вето на будь-які резолюції із засудженням російської агресії на сході України та незаконну анексію Криму Росією.
Виникає запитання, що робити далі, або які існують інші варіанти щодо створення міжнародного трибуналу, якщо сьогодні Росія заветує запропонований Малайзією і підтриманий урядами України, Австралії, Бельгії та Нідерландів проект резолюції.
Постійний представник України в ООН Юрій Сергеєв в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив упевненість, що трибунал щодо «Боїнга» буде створено навіть у випадку, якщо Росія накладе вето на підготовлену резолюцію. «Якщо Росія застосує право вето, то країни, які внесли резолюцію, у тому числі Україна, до цього готові. У нас є і план «А» — продовжувати роботу в Раді Безпеки, і план «В» — працювати поза Радою Безпеки, але в межах ООН. Ще один план полягає у створенні трибуналу поза межами ООН. І тут існує кілька варіантів, яким може бути цей трибунал. Таким чином, я сподіваюся, що в тій чи іншій формі мету щодо створення трибуналу, яку ставить спільна група з розслідування, все-таки буде досягнуто», — сказав Сергеєв.
«День» звернувся до екс-уповноваженого України в Міжнародному суді ООН, юриста-міжнародника Володимира ВАСИЛЕНКА з проханням дати прогноз щодо результатів сьогоднішнього голосування і розповісти, які існують варіанти створення міжнародного трибуналу з притягнення винних у збитті малайзійського лайнера.
«ГОЛОВНЕ — ДОМОГТИСЯ НЕВІДВОРОТНОСТІ ПОКАРАННЯ ТИХ, ХТО ВЧИНИВ ЗЛОЧИН»
— Моя інтуїція, досвід та знання підказують, що, очевидно, резолюції зі створення міжнародного трибуналу не буде ухвалено. Росія заветує її. Було чимало резолюцій щодо засудження цього злочину та висловлення співчуття родичам загиблих. Головне — добитися невідворотності покарання тих, хто вчинив злочин. Інакше кажучи, йдеться про те, щоб розібратися, оцінити належним чином факти, які з’ясувала спільна слідча група, дати правову оцінку і визначити, хто винен і якою мірою, і призначити покарання. Тоді це матиме сенс і буде одним із прикладів невідворотності покарання за міжнародний злочин.
— Міністр закордонних справ Австралії Джулі Бішоп в інтерв’ю ЗМІ заявила, що не зупиниться, допоки не буде забезпечена справедливість для сімей і родин загиблих, і висловила сподівання, що спрацює план «А» — створення трибуналу. «Вето не повинні використовувати, щоб винні уникли відповідальності за скоєння злочину», — наголосила вона. Чи спрацює такий заклик австралійського міністра, щоб оминути вето Росії?
— Дай Бог, щоб сподівання пан Бішоп справдилися. Я теж за те, щоб було створено цей трибунал, щоб він почав працювати, причому результативно. Мені здається, його створення в кінцевому результаті було б на користь самої Росії. По-перше, це продемонструвало б те, що Росія відкрита до цивілізованих засобів вирішення таких суперечок і прихильник застосування норм міжнародного права, зокрема норм міжнародного кримінального права до всіх, незалежно від громадянства та етнічного походження. По-друге, навіть якби були визнані винними російські громадяни, то тут був би також позитив. Це відкривало б шлях до покарання інших осіб, які винні у вчинені злочинів. Інакше кажучи, злочин, хто б його не скоїв і за яких обставин він відбувався б, підлягає покаранню. Цього вимагають елементарні принципи міжнародного кримінального права.
ПРО ВАРІАНТИ «B» І «C»
— Наразі в українському МЗС не хочуть говорити про варіант «B» на випадок, якщо Росія заветує резолюцію зі створення міжнародного трибуналу. Водночас сама Бішоп каже, що існують варіанти «Bs». На вашу думку, які можуть бути ще варіанти за межами РБ ООН щодо створення цього трибуналу і як їх можна реалізувати?
— Чесно кажучи, я не знаю, що мала на увазі пані Бішоп, коли вона згадувала про варіант «B». З моєї точки зору як правника, можуть існувати варіанти «B» і «C». Перший з них — це передача створення міжнародного кримінального трибуналу на розгляд Генеральної Асамблеї ООН, ґрунтуючись на резолюції 377, яка була ухвалена цим органом 1950 року і мала назву «Об’єднання заради миру». Ця резолюція передбачає: у разі якщо РБ ООН є неспроможною ухвалити рішення у питаннях, які стосуються її компетенції, зокрема попередження порушення загального миру, то ГА ООН двома третинами голосів може ухвалити відповідну резолюцію. Було багато прецедентів застосування саме принципу цієї резолюції, зокрема 1950 року на її основі були створені збройні сили ООН, які відбивали збройну агресію Північної Кореї проти Південної.
Недоліки цього варіанту полягають у тому, що Росія звичайно буде голосувати проти, якщо пройде така резолюція, і скаже, що вона не визнає жодних правових наслідків цієї резолюції і відповідно не визнає цього трибуналу, який, можливо, буде створено, і його результатів. Росія робить неопвноцінною легітимність такого трибуналу у політичному сенсі. Хоча з точки зору права там усе нормально.
Ще один варіант «C» полягає у залученні механізму міжнародного кримінального суду, коли держави визнають юрисдикцію цього трибуналу саме в цій справі. Навіть Україна може це зробити. І перший крок у цьому напрямку уже зроблено — 25 лютого цього року Верховна Рада України ухвалила постанову про визнання юрисдикції міжнародного кримінального трибуналу щодо ситуації, яка виникла внаслідок російської агресії проти України і внаслідок вчинення РФ воєнних злочинів і злочинів проти людяності під час такої агресії. Формально звернення до Міжнародного кримінального трибуналу не було зроблено. А це не важко зробити і тоді просити Міжнародний кримінальний трибунал взятися за розслідування і цієї справи щодо збиття малайзійського літака, виділивши її в окреме провадження. Це цілком можливо, тому що злочин трапився на території України, і Україна визнає юрисдикцію цього суду. Якщо це буде підкріплено відповідними діями інших держав тієї ж Голландії, Австралії, Малайзії, тоді Міжнародний кримінальний трибунал буде мати дуже солідну правову основу, щоб зайнятися розглядом цієї справи.
Підсумовуючи, хочу відзначити, зупинитися і визнати, що Росія своїм правом вето може заблокувати будь-яке справедливе рішення з будь-якого питання — це буде ганьбою для міжнародного співтовариства. Міжнародна спільнота повинна діяти таким чином, щоб все-таки створити відповідні прецеденти, які свідчать про те, що зло не може лишатися непокараним.
«П’ЯТІРКА КРАЇН ГОТОВА РОБИТИ ВСЕ ДЛЯ ПРОСУВАННЯ ІДЕЇ ЗІ СТВОРЕННЯ ТРИБУНАЛУ»
Мар’яна БЕЦА, речник, начальник Управління інформаційної політики МЗС України:
— Саме зараз міністр закордонних справ України Павло Клімкін разом з міністрами закордонних справ Австралії, Бельгії, Малайзії та Нідерландів проводить у Нью-Йорку консультації щодо проекту Резолюції РБ ООН з утворення міжнародного кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності винних у збитті літака.
Ми закликаємо усі держави виконати свій обов’язок і докласти зусиль для подолання безкарності. Ми повинні забезпечити справедливість для сімей і родин загиблих.
Утворення трибуналу саме зараз, до завершення кримінального розслідування, гарантуватиме максимальну деполітизацію цього питання.
Росія є єдиною державою, що виступає проти утворення трибуналу. Причини зрозумілі. Однак ідея утворення трибуналу знайшла широку підтримку серед інших країн-учасників ООН, а п’ятірка країн-ініціаторів готова робити все необхідне для її подальшого просування.
