Окупаційна влада Криму оголосила заповідні зони «об’єктами рекреації» та встановила диференційовану плату за вхід на їхню територію. Так, можна потрапити до десяти привабливих місць Ялтинського гірсько-лісового заповідника, заплативши від 50 до 100 рублів (20—40 гривень), прогулянка Опукським, Карадазьким та Казантипським заповідниками коштує від 150 до 200 рублів (60—80 гривень). Окрему плату встановлено за відвідування Музею природи Карадагу та наукового дельфінарію. За підрахунками екологів, вартість входу до заповідних територій дорівнює вартості користування пляжем в Алушті й навіть менша за середню ціну обіду у закладах громадського харчування півострова. Тому експерти передбачають, що пропозиція буде популярною серед туристів, але зашкодить заповідному фонду.
На момент анексії у Криму були розташовані шість із 19-ти українських природних заповідників. У січні цього року окупаційна Рада Міністрів Криму затвердила перелік заповідників, що передаються у користування Рескомлісу АР Крим. Ними стали Опукський, Казантипський, Ялтинський та Карадазький. «Мис Мартьян» та Кримський природний заповідник до цього списку досі не увійшли.
Олексій ВАСИЛЮК, заступник голови Національного екологічного центру України:
— Заповідники завжди були категорією, у якій заборонено будь-яку господарську діяльність. Це еталон дикої природи. Традиційно заповідники створювалися там, де є скупчення рідкісних рослин та тварин, щоб зберегти їх. У рамках українського законодавства відвідування заповідників туристами неможливе, у нас навіть передбачено відповідальність за потрапляння на цю територію..
Наразі немає жодних обмежень щодо перебування туристів на території цих кримських заповідників. Якщо ти вже перетнув його межу і заплатив певну суму, то чи фотографуватимеш ти просто і гулятимеш, чи ламатимеш рідкісні чагарники та розводитимеш багаття, ніхто це не контролює. Отже, робиш висновок, що на території, яка охоронялася понад сто років, як, наприклад, територія Карадазького заповідника, тепер можна посидіти з компанією і щось посмажити. Це загрозлива ситуація.
Щодо невизнаних заповідників, то про заповідник «Мис Мартьян» просто забули. Він дуже малий і раніше підпорядковувався Нікітському ботанічному саду. Ймовірно, його просто зробили частиною цього саду. Кримський же природний заповідник став мисливським господарством адміністрації президента Російської Федерації. Так, як було до 1957 року. Щодо того, чи загрожує йому небезпека, я не впевнений. Як заповідник він перестав існувати. Але оскільки це — одне з найпривабливіших місць у Криму, швидше за все, там не буде вирубки лісу. Його збережуть у первинному вигляді для естетичної насолоди вищого керівництва. Не пускатимуть туди і відвідувачів, тому, хоча зміна статусу і є негативним моментом, але він менш небезпечний, ніж масовий туризм. Звісно, поки Крим під окупацією, цей заповідник у Путіна ніхто не забере. А ось вирішити проблему туризму в інших заповідниках цілком можливо для природоохоронців півострова.
