Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Трохи середньовіччя посеред цивілізації?

Житомиряни — про актуальну дійсність
17 серпня, 2012 - 00:00

Неділя манить ароматами Яблуневого Спаса та якось мимохідь відкидає в небуття середину літа, приголомшуючи всіх цією новиною. Швидше набиратися тепла і сонця, наїдатися вітамінів, запасатися враженнями на всю прохолодну пору! Експерти з Житомира, слідуючи цим закликам, по-українськи щиро діляться особистими досягненнями, думками про мову, виборчу кампанію і загалом життя, яке змінює тільки форму, але не суть.

Віра ГАТІНА, редактор порталу novosti2020.com, ініціатор руху «Житомиру — добро, щастя та мир»:

— Минулий тиждень, як і минуле в принципі, пройшов для мене добре. Я офіційно влаштувалася на роботу, що для мене як недавньої випускниці вишу є неабияким досягненням. Також вдалося зібрати добровольців для проведення музично-квіткового флеш-мобу. На День Незалежності всі гуртом ми проведемо марш: йдучи вулицями рідного Житомира, співатимемо дитячі та інші пісні з позитивним зарядом і даруватимемо квіти перехожим. Сподіваюся, в нас усе вийде добре. З 12 на 13 серпня в небі можна було спостерігати зорепад. Проте в нашому місті небо було похмурим, тому помилуватися красою Всесвіту не вийшло. Серед поганого для всього суспільства на минулому тижні сталося підписання Президентом Закону «Про засади державної мовної політики». Хоча сама майже завжди користуюся російською мовою, такого закону не підтримую. В цілому життя продовжується щомиті, і це насправді найбільший привід для радощів кожної людини.

Ромцьо ЗДОРИК, громадський діяч:

— Найбільш негативне, що сталося за тиждень — це регіональна російська мова в Одесі. Очевидно, у мізках одеської влади був неймовірний штиль і затишшя. Адже, Одещина, як відомо — регіон одеський. А ось дощі та вітер, які здійнялися останніми днями — це позитив. У язичництві вітер і дощ — це очищення. Від усяких дурниць. Сподіванка є, що вітер і дощ виметуть та вимиють увесь непотріб і паскудство з наших душ. І, можливо, отримавши замість штилю нормальний попутний вітер, одесити все-таки отямляться.

Ілля СТРОНГОВСЬКИЙ, книжковий дизайнер:

— З хорошого й особистого на тижні: затвердження кількох дизайнів, які до цього пробули в підвішеному стані протягом кількох місяців. До прикладу, вийшли україномовний переклад «Історії України» канадського історика Сергія Єкельчика та синѓл «Зомбі» запорізького гурту «Відчуття.Тиші». Від спостережень за перебігом виборчої кампанії в Україні та судилища над російським феміністичним панк-рок-гуртом «Pussy Riot» в Росії брови стабільно лізуть угору. Зрештою, чому б не мати трохи середньовіччя посеред цивілізації?

Іван ХОМ’ЯК, науковець:

— Тиждень, який добігає, гармонійно вписався в ланцюг подій цього літа. Це «гармонійно» не обов’язково має позитивний зміст: просто сталося те, що мало статися. На фоні значного негативу в суспільно-політичному житті (катавасія навколо мовного закону та недолугий старт виборчої кампанії так званої об’єднаної опозиції) було кілька позитивних моментів у особистому і професійному житті. Насамперед це 18-та річниця подружнього життя і як найбільший подарунок до цього — те, що діти стали студентами саме в тих вишах і за тими спеціальностями, за якими й бажали. Крім того, перебуваючи у відпустці, я нарешті завершив остаточне вичитування свого роману-феєрії «Долина», написаного ще 1995-го, та підготував його до відправки у видавництво. Ще нам вдалося змусити працювати програму «Simagrl», за її допомогою підрахувати зібрані в експедиції дані й отримати підтвердження однієї зі своїх наукових гіпотез.

Назарій ТОМЧУК, оператор житомирського телеканалу «Ц-ТВ»

—Приємним стало чергове відвідання Карпат, особливо гори Петрос, яку весь час хотілося підкорити. Тепер уся Чорногора пройдена. Карпати ж, як відомо, взагалі — релакс для душі. Ще одним приємним моментом стало знайомство з цікавою дівчиною в автобусі дорогою додому. Неприємність — підписання мовного закону й остаточне усвідомлення: наразі в політичному українському світі немає сил, що здатні на самопожертву заради країни, або хоча б тих, які мають реальний план її розвитку і змогли б кардинально щось змінити.

Підготувала Юлія ГУЗ, Житомир
Газета: 
Рубрика: