Українські виші майже недоступні для мешканців анексованих територій. Активісти з Центру громадянської просвіти «Альменда» довели це, коли представили гру «Кримський квест за освітою». За правилами треба пройти дорогу від школи в Криму до українського університету, викидаючи кубик. Виграти майже неможливо, бо учасникам часто доводиться повертатися на старт. У правилах є витримки з українських законів, які роз’яснюють — що саме заважає кримчанину вступити до вишу. Затримки і корупція на пункті пропуску «Чонгар», відсутність дистанційної освіти і складна система атестації — через це, зокрема, стати студентом українського вишу для кримчанина, наче виграти у рулетку. Міністерство освіти і науки намагається допомогти у цій ситуації, але діє повільно.
Олег ОХРЕДЬКО, експерт-аналітик Центру громадянської просвіти «Альменда»:
— У Криму залишилося понад 190 тисяч учнів, близько 60 тисяч студентів, тисячі викладачів. З початком окупації держава реагувала на проблеми у системі освіти, але сьогодні такі зусилля сходять нанівець. Лакмусовий папірець — вступ українських громадян, які проживають у Криму, до українських вишів. Минулого року, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, у виші на материковій Україні вступило трохи більше 300 людей. Даних за цей рік немає, є тільки інформація, що у Херсонській області здавали ЗНО 65 студентів з окупованих територій. Не думаю, що по інших областях цей показник більший.
Виїзд неповнолітніх на територію України майже неможливий, існує транспортна блокада. Щоб здати ЗНО, учню потрібен атестат. Жоден документ з Криму не визнається, можна отримати атестат в Україні екстернатом. Для цього треба підтвердити знання з усіх предметів в атестаті, а їх 18. Тобто треба скласти 18 іспитів, більшість — письмово. Це складно і дає підстави для корупції. До того ж Росія на 14 тисяч кримських випускників виділила 16 тисяч безкоштовних місць у майже будь-якому виші Росії. Також вже другий рік Росія звільняє кримчан від єдиного державного іспиту. Тобто РФ створює величезні преференції учням із Криму.
Є проблеми і з викладачами, які мешкають на півострові. Частина їх виїжджає через тиск, через закриття українознавчих кафедр, але деякі змушені повертатися до Криму. Єдине, що зробила для них держава, — на сайті МОН вивісили поради, як отримати допомогу у службі зайнятості. Тому важливо відновити роботу Таврійського національного університету, наприклад, у Херсоні. Це забезпечить роботою близько 300 викладачів.
Україна потроху повертається обличчям до своїх випускників у Криму. Нещодавно у МОН відбулася робоча зустріч, де обговорювали організацію дистанційної освіти для учнів на окупованих територіях. Наше головне завдання, щоб до початку наступної вступної сесії, до лютого—квітня 2016 року, в Україні запрацювала повноцінна система дистанційної освіти.
