Міністерство фінансів України в понеділок сплатило купон єврооблігацій з погашенням у 2021 році на $59,6 мільйона, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело на фінансовому ринку. Щоправда, у Мінфіні цю новину коментувати відмовились.
Якщо взяти на віру повідомлення цього джерела, то про що воно могло б свідчити? Не випадково напередодні і також з посиланням на джерело видання Financial Times спрогнозувало, що на цьому тижні може бути досягнута угода між Україною та нашими кредиторами про реструктуризацію єврооблігацій загальною номінальною вартістю приблизно $20 мільярдів. «Угоду поки що не підписано, але сторони активно обговорюють варіант, який передбачає взаємні поступки...». — повідомляє авторитетне видання.
Нагадаємо, Україна з березня провадить безрезультатні поки що перемовини з зовнішніми приватними кредиторами про реструктуризацію боргу. При цьому офіційний Київ вже неодноразово попереджав про можливість введення мораторію на виплати зовнішнього боргу, право на який було надано законом, якщо кредитори не погодяться на списання 40% суми основного боргу. У липні крига скресла — кредитори вперше погодились на списання основної суми боргу, однак лише на 5%.
Деякі аналітики вважають, що комітет кредиторів і влада України можуть домовитись про списання 20% боргу. Головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН вважає, що кредитори можуть погодитись на більший відсоток списання боргу. Адже українські облігації торгуються з дисконтом 40%. А це означає, що інвестори закладали в операцію дохідність 40% і вище. Тому у більшості кредиторів є куди списувати борги. На його думку, на списання більшої частини боргу Україні може вплинути ризик світової фінансової кризи, який значно зріс протягом останнього тижня. «Адже, я вважаю, з’явиться не один дефолт серед суверенів», — говорить Шапран.
Дещо скептичніше дивиться на ситуацію член Ради Нацбанку України Юрій ПОЛУНЄЄВ. «Те, що Україна сплатила купон, — говорить він, — дійсно свідчить про те, що є сподівання на домовленість з кредиторами. Інакше не варто було б платити. Якою може бути домовленість щодо обсягів списання? Я гадаю, що на 20% кредитори навряд чи погодяться. А от 10%, а, можливо, й 15%, буде компромісом, якщо він взагалі можливий. Якщо Україна спочатку запропонувала 40%, на що кредитори відповіли фігурою з трьох пальців і погодились лише на 5%, то компромісною для обох сторін виглядає цифра 10%. Якщо Україна з нею погодиться, то це буде оптимальний варіант».