Бібліотека «Дня» готує нову публіцистичну серію матеріалів журналістів газети під загальною редакцією головного редактора Лариси Івшиної. Одна з них — «Котел», або Справа без терміну давності» — започатковує нову серію під назвою «Новітня історія для «чайників». Це не альтернативна історія, а саме та, яку хотіли приховати від українців. Нове видання «Котел» поетапно досліджує саму суть новітньої історії України на прикладі людських трагедій, втрачених шансів і деформації країни, що врешті-решт призвело до війни. Це — документальний доказ газети «День», як і чому склалася олігархічно-кланова система і вертикаль влади президента Кучми, трагічним «символом» якої стало резонансне вбивство журналіста — «справа Гонгадзе», яку й досі не розкрито. Про нове видання говоримо з його упорядником — редактором відділу політики газети «День» Іваном КАПСАМУНОМ.
— «Справа Гонгадзе» — без терміну давності. Її передумови сягають політичного минулого України. Як і чому ви прийшли до ідеї написання такої книжки?
ІВАН КАПСАМУН
— Коли я почав працювати в газеті «День» 2008 року, то звернув увагу на одну дуже важливу обставину. Я помітив, що хоч за яку б тему бралися журналісти нашого видання, головним чином в політичній площині та у сфері новітньої історії України, часто причини та наслідки тих чи інших проблем були пов’язані з «системою Кучми». Суттю і яскравим символом цієї системи стала «справа Гонгадзе —Подольського». Поступово я став глибше й детальніше цікавитися і вивчати ці злочини, адже мені хотілося дізнатися справжні причини того стану, в якій опинилася наша країна. Під час судових процесів познайомився з потерпілим Олексієм Подольським, його представником Олександром Єльяшкевичем. Наприклад, перше моє інтерв’ю з Подольським вийшло 2009 року одразу після затримання головного виконавця злочинів — Олексія Пукача.
Цього року виповнюється 15 років з того моменту, коли викрали й вбили журналіста Георгія Гонгадзе. Здавалося б, термін давності закінчується, але насправді це не так. І в книжці є пояснення — чому... За всі ці роки в Україні змінювалися президенти, прем’єри, міністри й генпрокурори, але остаточної юридичної крапки в резонансній «справі Гонгадзе — Подольського» так і немає. Хіба таке можливо в нормальній країні?.. Питання залишаються. ...За ці шість років, протягом яких я займаюся з цією справою, в «Дні» накопичилося багато матеріалів — інтерв’ю, репортажі, аналітичні тексти... Я отримав пропозицію від головного редактора — підготувати збірку. І ось після тривалої роботи ця ідея стала реальністю.
— Як тривала робота над книжкою?
— Спочатку була визначена структура книжки, відповідно до якої й розпочалася робота. Важливо було не просто зосередитися на резонансних кримінальних справах часів другого президента. Завдання стояло значно ширше. Необхідно було показати причини, які сформували атмосферу безкарності, апофеозом якої й стали показові побиття і вбивства людей. Я фактично опрацював весь архів газети «День» і вибрав найкраще з того, що було зроблено мною та моїми колегами протягом багатьох років. Робота над книжкою була дуже корисною для мене. Вона дозволила систематизувати власні знання по цій темі. Це мій перший досвід. У зверненні до читачів я описав особисті пошуки в зв’язку з тією системою координат, в якій опинилася країна, зокрема починаючи з вбивства Георгія Гонгадзе.
— Що для вас означає «котел», винесений у заголовок, і як Україні з нього вийти?
— Дуже актуальний термін, особливо враховуючи бойові дії, які тривають на сході нашої країни. Але проблема значно глибша. «Котел» в даному випадку — це символ суспільних знань і того стану країни, в якому ми опинилися сьогодні через «систему Кучми». Вихід? Просвітництво і правда. Підготовка альтернатив. Саме для цього й видано збірку. Люди мають знати, чому вони опинилися в стані війни з великими людськими і територіальними втратами. Знаючи причини трагедії, вони зможуть адекватно оцінювати реальність і діяти далі.
— Наскільки сьогодні складно говорити про те, про що всі мовчать?
— Насправді говорити і складно, й легко. Якщо газета «День» усі ці роки тримала позицію і об’єктивно висвітлювала події, то їй говорити легко. А складно може бути тільки через те, що вже тривалий час існує «стіна мовчання». Її «архітектори» — як політики, так і самі журналісти. Тут замовники резонансних справ якраз постаралися. Але все одно поступово ситуація змінюється. Усе більше й більше людей переходять на світлу сторону, зокрема й журналісти. «Котел», або Справа без терміну давності» — це своєрідний документальний доказ того, що ми не мовчали й не мовчатимемо. Складно це чи ні.
— Чому ця книжка важлива сьогодні для українців?
— «Справа Гонгадзе — Подольського» — це ключ до «системи Кучми». І це не політика давно забутих часів, це сучасна історія, яка потребує остаточної відповіді. Адже цю систему не можуть поки зламати ні майдани, ні війна, а нинішні політики досі залишаються частиною минулого. Тільки освічене суспільство здатне зламати цю систему. А запропонована книжка покликана допомогти в боротьбі за достойне майбутнє.
