Кабмін ініціює реформу, яка збільшить пропускну спроможність портів на 15—20%. Українські порти фіксують зменшення транзитних вантажів. За даними ДП «Адміністрація морських портів України», за сім місяців 2015 року обсяг вантажопереробки в портах становив 82,174 мільйона тонн (на 1,8% більше від торішнього показника). Але при цьому перевалка транзитних вантажів становила лише 10,929 мільйона тонн, що означає спад на 16,7% стосовно показника 2014 р. Стрімкий приріст виявляє лише каботаж — 3,857 мільйона тонн (відповідно +823%). Але це ті вантажі, які раніше йшли напряму до порту Маріуполь, а тепер їх перенавантажують на менші судна в портах на Чорноморському узбережжі, що лише робить доставку дорожчою. Негативна «транзитно-вантажна» тенденція намітилася кілька років тому, а загострення відносин з Росією і початок бойових дій лише посилили ефект. Цьому сприяла низка чинників.
По-перше, курс на скорочення транзиту своїх вантажів через порти сусідніх держав, зокрема й України, давно узяла Росія, яка була нашим основним транзитером. «Одним з основних завдань, що стоять перед морськими портами Азово-Чорноморського басейну, стане переведення вантажів, орієнтованих на Росію, з українських портів», — свідчила стратегія розвитку портів Росії до 2030 року, яку було затверджено близько п’яти років тому.
По-друге, Україна втрачає й інші транзитні потоки. «Упродовж попередніх років вантажі клієнтів, що прямували із західної України, масово «втікали» до портів Польщі — під обурені заклики вітчизняних експедиторів хоч щось зробити реальне. Залишили порти Одеси і вантажі молдавських клієнтів», — констатує координатор руху «Ні корупції на транспорті» Олександр Захаров. Складає конкуренцію Україні і Румунія з її великим портом Констанца. Різко скоротила перевалку через українські порти як мінеральних добрив, так і нафтопродуктів Білорусь. Через цінову неконкурентність українського напряму вона віддає перевагу портам Литви і Латвії.
Зараз влада каже про необхідність змінити ситуацію на краще. Адже нарощування транзитних потоків означає і надходження до державного бюджету за рахунок зростання кількості вантажоперевезень. Певні заходи для цього вже вжито. Так, затверджені Кабінетом Міністрів постанови мають скоротити час перебування судна в порту і збільшити пропускну спроможність портів на 15—20%. Чиновники обіцяють, що термін оформлення транзитних вантажів становитиме 1 годину, тоді як зараз ця процедура триває 10—15 годин, у деяких випадках — і до кількох діб. Уряд України також ухвалив рішення про запровадження експерименту щодо зменшення удвічі портових зборів для транзитних вантажів.
«Наскільки ефективною буде ця ідея — зрозуміємо не раніше ніж через півроку. Тому що зниження на 50% зборів не означає, що нам вдасться швидко відновити довіру з боку міжнародних перевізників. Оскільки ця довіра підривалася впродовж багатьох років — корупцією, бюрократією. Нам доведеться багато проводити зустрічей і переконувати бізнес», — каже міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. «Якщо до нас повернеться Maersk (один з найбільших перевізників. — Авт.), я буду найщасливішою людиною у світі. Якщо вони повернуться — то це мільйони тонн вантажів, це сотні робочих місць», — казав він, зазначивши, що зараз контейнерні термінали в українських портах у жалюгідному стані.
З-поміж іншого, українські чиновники сподіваються на повернення білоруських вантажів. Віце-прем’єр України Валерій Вощевський доручив профільним держорганам країни вивчити можливість спрощення для цих суден, що йдуть транзитом через українські порти, процедури оформлення вантажів. Розпорядження дістали Міністерство інфраструктури, фінансів, закордонних справ, Державна фіскальна служба і Адміністрація Держприкордонслужби. Учасники ринку вважають, що запропоновані знижки мають зацікавити білорусів.
Водночас, Андрій Пивоварський каже, що транзитерів Україна втратила через бюрократію. «Основна причина — не портові збори, не ринкова кон’юнктура, а бюрократія», — наголосив міністр. Отже, важливим сигналом для перевізників має стати реальне спрощення проходження вантажів. Раніше критику викликало стовідсоткове зважування і рентгенівське сканування імпортних і транзитних контейнерів фіскальною службою. Зараз Мінінфраструктури пропонує запровадити відповідальність за необґрунтований простій судна з вини чиновника.
Від контролюючих органів у цій ситуації залежить багато. І тут навіть справа не в наявності відповідного «розпорядження згори», а в тому, чи його виконуватимуть. Адже заходіву щодо прискорення процедур проходження вантажів начебто вживали й раніше. Координатор руху «Ні корупції на транспорті» Олександр Захаров посилається на листа Maersk керівництву Іллічівського морського порту, якого компанія написала ще 2011 року. «Наказ Державної митної служби України №1127 від 01.10.2010 «Про прискорення митних процедур у міжнародних пунктах перепуску через державний кордон України для морського (річкового) і поромного сполучення, які розташовані в зоні діяльності Південної митниці», а також розпорядження прем’єр-міністра України від 29.09.2010 р. «Про скорочення часу проведення митного огляду товарів у контейнерах на території морських портів», на підставі якого прийнято наказ, регулярно не виконуються», — писав тоді гендиректор «Маерск Україна Лтд» Еспер Педерсен.
Олександр Захаров також наголошує на важливості швидкого проходження вантажу. «Не справа митниці влізати в контракт, ціни. Помітили явну невідповідність, зверніть увагу податкової — і пропускайте товар далі. Сьогодні найкращі економіки світу змагаються саме у швидкості обігу», — каже він. До того ж незважаючи на позитивні зміни, учасники ринку все одно помічають корупційну складову у портах. «Наявні проблеми не викоренено. І винні ми самі. За свої права бореться близько 25%, решта ще не поважають себе настільки, аби боротися за своє право. Система це дуже добре відчуває», — зазначав, зокрема, голова профспілки експедиторів Віктор Берестенко.
У будь-якому разі, до кінця цього року, як випливає зі слів самих чиновників профільного міністерства, жодного збільшення транзиту у портах чекати не варто. Власне, і в портах кажуть про це. Так, Іллічівський порт чекає цього року навіть скорочення потоку транзитних вантажів майже на 16% порівняно з 2014 роком. Пояснюють це, зокрема, зменшенням сумарної частки чавуну, істотним скороченням вантажопотоків з Російської Федерації і посиленням конкуренції в боротьбі за транзитні вантажі з боку країн Балтії, а також зменшенням транзиту сірки через територію України.
