Лише торік із карти Чернігівщини, як пише місцевий інтернет-ресурс «Хвиля Десни», зникло близько 40 населених пунктів. Нині на цій фатальній межі в регіоні їх ще більше — 90 сіл. А ключ до відродження багатьох депресивних сільських громад — у сільському сімейному туризмі. Такого висновку дійшли учасники першого із започаткованих Мінагропромом серії семінарів, місцем проведення якого став хутір Соколиний (Ічнянський район Чернігівщини).
Міністерство запросило сюди представників місцевого самоврядування з усіх регіонів, ентузіастів нової для нашої країни галузі — туризму, керівників туристичних організацій. Тут є на що подивитися та чому подивуватися, помилуватися і повчитися, є де розміститися й що покуштувати. Сім`ї Черепів вдалося перетворити свій хутір на достойну історико-етнографічну, культурну, військову та аграрно-побутову пам`ятку.
Під час презентацій гості думають і говорять про те, як вкрити країну мережею подібних хуторів чи бодай простих селянських осель, де співвітчизники та іноземці могли б знайомитися з культурою й традиціями українського села, українського козацтва і, що не менш важливо, залишали б тут свої гроші.
«Міністерство розглядає сільський зелений туризм як одну з ключових можливостей для розвитку сільських територій, — сказав «Дню» директор департаменту Мінагропрому, що опікується розвитком підприємництва на селі Олег Хоменко. — Сімейні фермери можуть додатково займатися туризмом». «Ми в міністерстві розглядаємо можливість створення навчально-практичних центрів з розвитку сільського зеленого туризму, — продовжує він, — де будемо пропагувати найкращі практики, показувати, як це працює, і люди можуть побачити, що таке насправді сільський зелений туризм, який може приносити певні доходи домогосподарствам. Плануємо створити такі центри кущовим методом — один на чотири-п`ять областей. Це буде приватна ініціатива».
Андрій Стефанович, заступник голови Української асоціації гостинності пропонує створювати в Україні кластери з сільського зеленого туризму. «Кластер — це можливість для розвитку й підвищення ефективності сільського туризму, комплексний туристичний продукт. Киянин, котрий дві з половиною години проїде в автобусі, а потім ще стільки ж буде знайомитись, наприклад, з Качанівкою, залишиться тут ночувати, й це для нас дуже важливо, бо він залишить таким чином гроші в сфері туризму».
На необхідності побудувати збалансовану модель розвитку сільської місцевості наголошує заступник голови Мінагропрому Володимир Лапа. Він нагадує, що аграрний сектор став локомотивом української економіки, але при цьому згадує про свої зустрічі з простими трудівниками, які запитували: «А що від того людям?» «Політика міністерства полягає в тому, щоб розвернути її ближче до інтересів людей, зокрема через їхню участь у становленні зеленого сільського туризму, — говорить урядовець. — Його потенціал в Україні, порівняно з передовими європейськими країнами, недооцінений на порядок. У десять разів можна збільшити обсяги цього бізнесу і за рахунок цього — зайнятість у сільській місцевості». За розрахунками міністерства, сільський туризм може дати до ста тисяч додаткових робочих місць на селі.
Досить багато українських селян приймають сьогодні на своїх обійстях гостей і добувають собі таким чином додаткові кошти, зазначає екс-народний депутат, почесний голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Михайло Товт. «І ця благодать у нас відбувалася до того часу, аж поки в нашій державі не було ухвалено Податковий кодекс, — говорить Товт, — де докладно регулюється все, включно з діяльністю у підсобних господарствах. Це відкрило фіскальним органам шлях до приватної території, призвело до розгубленості у сфері зеленого сільського туризму і зіграло не на користь йому. Від громадян, не зареєстрованих як підприємці, часто вимагають дозволів, сертифікатів». Голова Спілки пропонує, щоб закон чітко розмежував підприємницьку і непідприємницьку діяльність (у всьому світі зелений туризм належить саме до останньої) у сфері сільського туризму.
Голова районної державної адміністрації Григорій Герасименко у розмові з «Днем» зауважує, що в районі може показати чимало туристичних об`єктів, які можна об`єднати в туристичний кластер. «Це і одноосібні садиби, й такі об`єкти державного значення, як національний заповідник «Качанівка», дендропарк «Тростянець», Ічнянський природний національний парк. Деякі напрацювання для цього в нас вже створено. Допоможе й цей семінар. А от дороги, які є необхідною умовою для розвитку сільського туризму, ми самотужки прокласти не зможемо. Для цього в державі потрібна комплексна програма».
«Я вважаю, що сільський туризм неможливий без зручної інфраструктури і логістики, а також без хорошої промоції та реклами, — сказала «Дню» народний депутат, голова підкомітету з питань туризму Ганна Романова. — Та якщо в нас не буде доріг, то іноземний турист, коли й приїде, подумає, що тільки-но було бомбардування. Найгірші у нас дороги місцевого значення, що ведуть до сільських садиб. Із децентралізацією тут зростає роль місцевих керманичів, які мають зрозуміти роль доріг в економічному зростанні їхнього краю. Дороги — це першооснова зеленого туризму». А гості сіли в автобус і поїхали на Київ навкруги, бо прямий шлях, яким діставалися до хутора, далеко не всі могли вже витримати.
