Борис Клімчук, екс-голова Волинської обласної держадміністрації, пішов з життя на початку вересня минулого року. Він двічі приходив до керування областю, яка є рідною для його дідів-прадідів, тому часто казав, що найголовнішим для нього є відчуття Волині і звання волиняка. Його називають людиною-епохою, котра, незважаючи на різні політичні перипетії, завжди робила дуже багато для рідного краю і України зокрема. Після себе Борис Клімчук залишив і благодійний фонд «Рідна Волинь», який вирішив заснувати премію імені фундатора фонду і великого волинянина. Її вручатимуть раз у рік, одній людині також лише раз, і вона має стати, за задумом організаторів, дуже поважною нагородою. Відзначатимуть нею за «здобутки, які утверджують гуманістичні та національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу».
Голова правління фонду «Рідна Волинь» Дмитро Глазунов каже, що кандидатуру для нагородження підбирали півроку. Справді гідних людей було дуже багато, але історія 18-річного добровольця Андрія Снітка просто потрясла і членів правління фонду, і родину Бориса Клімчука. Газета «День» розповідала про подвиг юнака 2 вересня 2014 року («Завжди усміхнений...»). У боях за Іловайськ Андрій у складі штурмової групи ще з двома побратимами потрапив під обстріл автоматичних гранатометів. Один із зарядів упав бійцям під ноги. Андрій, не замислюючись, ліг на гранату, віддав своє життя, але врятував друзів. Один із них, на псевдо «Сократ», був присутній і під час вручення Премії імені Бориса Клімчука прийомній мамі Андрія. Адже хлопець з дев’яти років став круглим сиротою і хоча мав родину, проте на виховання взяла його чужа жінка з Маневичів Раїса Халик.
Премія у грошовому еквіваленті становить 10 тисяч гривень. Її вручили прийомній мамі хлопця Раїсі Халик Дмитро Глазунов і донька Бориса Клімчука Юлія Троц. 15 жовтня у Маневичах відкриють пам’ятник на могилі Андрія. Дмитро Глазунов каже, що Борис Петрович підтримав би вибір правління благодійного фонду, бо цінував людей сміливих, щирих.
