Вранці 20 жовтня в 11 районах Київської області гасили 24 осередки тління торфу на загальній площі близько 119 гектарів — такі дані наводить Державна служба України з надзвичайних ситуацій. ДСНС залучила до гасіння 328 людей та 90 одиниць техніки. Перший заступник голови ДСНС Олег Мельчуцький офіційно повідомив, що пожежі пов’язані з аномально високою температурою повітря, яка довгий час утримується на території країни. При цьому кількість опадів сягає 30% від норми. Через це висихають меліоративні канали, природні і штучні водоймища. Також до причин пожеж Олег Мельчуцький зараховує неналежне утримання сільгоспугідь і підпали.
Перевищення гранично допустимих концентрацій у повітрі сірчистого ангідриду фіксують у Вишгородському та Бориспільському районах Київської області. Ці дані наводять головні управління Державної санітарно-епідеміологічної служби Києва та Київської області. Такі перевищення безпечні для здоров’я людей. Але зранку та ввечері дітям, вагітним жінкам і людям з захворюваннями серця і дихальних шляхів радять обмежити перебування на відкритому повітрі. Також варто зачиняти вікна у будинках і за можливістю кондиціонувати приміщення.
Ярослав МОВЧАН, завідувач лабораторії екобезпеки Національного авіаційного університету, голова Національного екологічного центру України:
— Маємо найсухіший рік за останні 150 років. А торфи, якщо кількість води у них менше 40%, самозаймаються. Інша проблема — система меліорації, яку створив Радянський Союз на Поліссі у 196—1970-ті роки. Тоді понизили рівень ґрунтових вод, і частина торфовищ опинилась на поверхні. Через ці два фактори цього року маємо сотні джерел пожеж на Поліссі. До того ж, пожежникам буває складно знайти воду для гасіння пожеж, у них стара техніка, якої ще й бракує. Втім, зараз пішов дощ, і за гарних обставин за день-два він погасить більшість пожеж на торф’яниках. А ті, які залишаться, ліквідують рятувальники.
Щоб ситуація не повторилася наступного року, у нас має працювати система раннього виявлення пожеж. Пожежні машини зі шлангами, бензином, екіпажами, системами зв’язку мають бути напоготові. Також треба зафіксувати за підсумками цього року де, що і як горіло. Маємо подивитися, як підняти рівень води, щоб залити торф’яники. Кардинально, на рівні держави, маємо міняти водну стратегію країни. У нас велика площа дзеркал водосховищ, і з них випаровується вода. Треба менше ставів і водосховищ, щоб знизити такі втрати. І варто думати про системи оборотного водопостачання — щоб вода, яка використовується для технічних потреб, функціонувала у циклах. Потрібні сучасні системи каналізації й очистки води. Бо обміління річок є однією з причин низького рівню вод загалом і того, що торфи сухіші, — чому і відбувається загоряння.
