За даними Міненерго, протягом перших семи місяців цього року вітчизняні теплові станції скоротили споживання вугілля на 25,6% (на 5 млн 567,2 тис. тонн), а отже зменшилася питома вага ТЕС в українській об’єднаній енергосистемі (ОЕС). Натомість атомні електростанції поступово нарощують обсяги виробництва електроенергії. Міненерго, зокрема, звітує про відповідне збільшення 1,7% — до загальних 57,433 млрд кВт-год.
Але це — не межа, каже експерт у сфері енергетики і ЖКГ Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Дмитро ДОВЖЕНКО. За його інформацією, сьогодні українські АЕС не працюють на повну потужність.
«Протягом наступних півроку очікується завершення будівництва двох повітряних ліній електропередач. Західні фінансові структури надали на ці цілі відповідні кредити. Терміни здачі їх в експлуатацію переносилися або через недофінансування, або ж через зриви постачання обладнання. Зведення деяких об’єктів здійснюється уже не один рік. У підсумку потужності АЕС простоюють, у країні існує дефіцит електрики. Натомість усі переймаються темою вугілля й питаннями його походження. Але якщо запустити в роботу дві лінії Рівненська АЕС — Київська та Запорізька АЕС — Каховська, то зникне потреба щонайменше в 3 — 4 млн тоннах вугілля, особливо дефіцитних марок», — каже Дмитро Довженко.
Експерт переконаний: після здачі в експлуатацію цих об’єктів у України з’являться всі передумови для роботи вітчизняних АЕС на повну потужність. Атомники таким чином збільшать виробництво електроенергії, відтак попит на вугілля в межах ОЕС відповідно скоротиться. Принаймні сьогодні це — в інтересах держави.
ЧОГО МОЖНА ДОСЯГНУТИ ЗБІЛЬШЕННЯМ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ВІТЧИЗНЯНИМИ АЕС?
По-перше, переконаний експерт у сфері енергетики та ЖКГ ІСЕД, відбудеться скорочення споживання вугілля. «За нашими оцінками, економія вугілля може сягнути цифри у понад 3,5 млн тонн на рік», — каже Довженко.
По-друге, можливий перегляд розмірів тарифів на електроенергію для населення в бік зменшення. Економія, за підрахунками ІСЕД, для однієї сім’ї може становити 100 грн на рік.
По-третє, можлива економія 5 млрд грн для споживачів електроенергії. Їх, як стверджує експерт ІСЕД, можна буде спрямувати на інші цілі: модернізацію виробництва, амортизацію тощо.
По-четверте, зменшиться вплив вугільного лобі державної політики в енергетичній сфері, також зменшаться їхні прибутки, частина з яких, наголошує Довженко, «вимивається» в офшори.
ЧОМУ ПРОБЛЕМА ТРИВАЛИЙ ЧАС НЕ ВИРІШУВАЛАСЯ ЧИ НЕ ВИРІШУЄТЬСЯ?
Як пояснює Довженко, приватні структури — виробники «дорогої електрики» просто не зацікавлені в подешевшанні атомної електрики, власником якої має бути держава.
«Сьогодні можна констатувати неспроможність держави оптимально використовувати наявні інструменти для економії коштів — як громадян, які споживають електроенергію, так і бюджетних, спрямованих на закупівлю енергоносіїв. Якщо ж зважити ще на такі аспекти, як тотальний розпродаж обленерго та останніх генеруючих компаній, то у вічі впадає загальна недалекоглядність державної політики в цій сфері, і в майбутньому можуть виникнути серйозні проблеми в питаннях стабільності енергопостачання, — розмірковує експерт. — При цьому слід зауважити, що розпродаж таких активів призводить до посилення монополій та їхнього впливу на владу, адже в їхніх руках буде зосереджено половину ринку електроенергетики держави».
P. S. Матеріал підготовлений у межах реалізації інфографічного проекту ІСЕД — «Приховані можливості України». Його суть — експерти готують серію інфографіків, які відображатимуть нереалізований з тих чи інших причин потенціал у різних економічних сферах і галузях. Проект стартував з інфографіки прихованих можливостей вітчизняної атомної енергетики.
